Хмельницька облрада затвердила програму поводження з твердими побутовими відходами. Підсумки тижня .

32

Двісті сорок вісім мільйонів гривень на сміття… Хмельницька облрада затвердила програму поводження з твердими побутовими відходами. Вона розрахована на п’ять років включає у себе кілька аспектів: від розрахунку кількості контейнерів для сміття до потенційно можливих кластерів для переробки й сортування непотребу у краї. Скільки сміття продукують подоляни на тепер нереально полічити – більшість санкціонованих сміттєзвалищ не мають вагів. А крім узаконених на Хмельниччині чимало так би мовити нелегітимних сміттєзвалищ – переважно у селах.

У Малашівцях усе поряд: тут тобі і кладовище, і сміттєзвалище. Його давно закрили, та триста п’ятдесят гривень штрафу за вивіз непотребу селян не лякає. Хоча вони, на відміну від більшості краян, альтернативу стихійним сміттєзвалищам мають.

І так, приблизно в усіх маленьких населених пунктах краю. У сусідньому до Малашівців селі – Волиці ситуація подібна. Сміття тут забирає той самий приватний підприємець, та не всі хочуть віддавати гроші за такі послуги, а сміттєзвалище тим часом поповнюється непотребом.

Відходи, які все ж потрапили до сміттєвоза, везуть на полігон твердих побутових відходів у Хмельницькому. Власне, дев’яносто гривень включають у себе і витрати на перевезення, і на утилізацію на звалищі.

А це – вже північний захід краю – Білогірщина. Тут, переконують місцеві, із сміттям справжні проблеми.

При чому у Білогір’ї сміття збирають. Чим далі від райцентру, тим гірше. Тут цивілізоване вивезення відходів тільки в планах.

Сума штрафу – понад триста гривень за незаконне вивезення сміття – нікого не лякає. Місцева влада могла б не погано заробити, адже саме вона має контролювати процес.

Тож селяни мають вимагати у влади виконувати свою роботу, аби не загрузнути у власному непотребі, якого вже чимало. За приблизними підрахунками, бо ж вагів на сміттєзвалищах немає, за один рік ми викидаємо понад триста двадцять тонн сміття. Найважче його утилізовувати у сільській місцевості. Тут сміття, що горить спалюють, решту – викидають на несанкціоновані смітники, їх, до речі порахували – понад вісім сотень в області.

Саме на такі потреби усі  громади краю планують виділити сто мільйонів гривень. Вони – частина розробленої чиновниками разом із науковцями Програми поводження із твердими побутовими відходами на Хмельниччині. По-суті це – компіляція  інформації про плани місцевого самоврядування краю на утилізацію свого сміття. Так за п’ять років усі громади Хмельниччини планують витратити на цю програму майже двісті п’ятдесят мільйонів гривень.

Крім побажань і пропозицій, на разі, грошей із обласного бюджету на реалізацію цієї програми не виділяють. Так само не зрозуміло, хто має прослідкувати, аби за п’ять років місцева влада виконала зазначені у програмі обіцянки.