Підсумки звернення депутатів.

136

Популізм чи плідна діяльність. Хмельницькі депутати майже кожної сесії продукують звернення до центральної влади. При чому це стосується як міських, так і обласних обранців. Депутатські корпуси наче барометри  – жваво реагують на будь-які коливання у суспільстві. За неповний рік обидві ради встигли подати щонайменше зо два десятка звернень до Уряду і Президента. Все б нічого, от тільки існує думка, що  така діяльність «попахує» звичайнісіньким передвиборчим популізмом. Бо центральна влада в основному не бере до уваги думку регіонів.

19 жовтня – один з чорних днів в календарі українців. Уряд в чергове збільшив вартість блакитного палива.

За тиждень хмельницькі міські обранці терміново зібралися на позачергове засідання, аби офіційно висловити своє «ФЕ!» газовій постанові.

При чому це було вже друге газове звернення. Перше відправили за тиждень до підняття ціни.  До слова,  той пленарний день став дуже врожайним на звернення. Вимагали і про військові арсенали потурбуватися.

І про енергоощадні технології згадали.

А ще голосували за скасування комісії при оплаті готівкою за комуналку,  хотіли звернутися до Верховної ради за грошима на добудову Чернелівки.  Згоди не дійшли,  вирішили попросити гроші у обласної ради. Потім подали листа для Президента щодо зниження цін на пальне.  У підсумку – 6 звернень за раз!  Поки що це рекорд.

Намагається не відставати і обласна рада.  За рік депутати зверталися до центральної влади щонайменше 15 разів. Просили не піднімати ціни на газ, боролися за права жінок у політиці, вимагали попіклуватися про хворих на рідкісні недуги, пробували змінити виборче законодавство, а ще вимагали відмінити додатковий податок  на лісові  землі.

Уповільнену реакцію голова ради пояснив організаційними моментами.

Зрештою звернення щодо газової постанови ухвалили одностайно.

Того дня це було не єдине звернення. Депутати підтримали ще й продовження мораторію на продаж землі.

Усе наче б то і добре. Депутати працюють, звертаються, вимагають. От тільки ефект від тих звернень сумнівний. Більшість заяв – чистий популізм і передвиборчий піар. Причому самі депутати цього не заперечують.

До слова, голова обласної ради підтверджує, що  таке «листування на вимогу» це радше гра в одні ворота,  бо центральна влада рідко враховує думку регіонів.

Хмельницький мер Симчишин також вважає, що практика звернень це лишень можливість висловити свою думку.

Тоді виникає логічне питання, для чого так активно висловлювати свою думку, якщо її особливо ніхто не бере до уваги?? Відповідь проста як Божий день – додатковий передвиборчий піар. Якого із наближенням перегонів ймовірно стане ще більше.