Самчики перетворюють на арт-село . Підсумки тижня .

100

Понад 400 тисяч гривень на ексклюзивний розпис. Стільки коштів у Міністерстві культури виділили на унікальний проект – відновлення самчиківки. Самобутній розпис, який кількасот років тому у Самчиках прикрашав чи не кожну хату, нарешті почали відроджувати. До середини жовтня волонтери з усієї країни ним прикрасять десяток садиб, ще двадцять – наступного року. Окрім приватних будинків, самчиківкою оздоблять сільську раду, шкільний вхід та кілька парканів на двох вулицях, які ведуть з траси до центру села. Усі автобусні зупинки також розмалюють, тож при в’їзді до населеного пункту кожен турист одразу ж потраплятиме у справжнє арт-село. Наша знімальна група побувала у Самчиках і на власні очі бачила як звичайне село перетворюють на унікальний арт-об’єкт.

Пані Вікторія покинула усі справи у Києві і приїхала у Самчики. З десятками інших майстрів вона взялася за улюблену справу – малювання, а разом з тим і за відродження унікального самчиківського розпису.

Самчиківський розпис ще не так давно прикрашав чи не кожну хату у селі. Свої оселі люди розписували як ззовні, так і всередині, а кожен елемент малюнку наділяли сокровенним змістом.

Та час – безжальний і згодом про унікальну самчиківку трішки призабули, сьогодні ж нарешті самобутній розпис почали відроджувати.

Пан Віктор – один з таких майстрів. Самчиківкою, розповідає митець, захопився давно, тож зараз про унікальний розпис знає все і безсумнівно вважає його найкращим. Все просто, каже чоловік, – саме самчиківка увібрала в себе усе, що створила природа.

А ще самчиківка – справжній фонтан кольорів, щоправда є тільки ті, які насправді існують у природі.

Аби усі ці кольори знову забуяли на оселях жителів, на початку жовтня Самчики почали розфарбовувати. Понад 400 тисяч гривень на створення справжнього арт-села виділили у Міністерстві культури.

Нове життя самчиківського розпису забуяє на усіх автобусних зупинках, тож при в’їзді до населеного пункту кожен турист одразу ж потраплятиме у справжнє арт-село. Самчиківкою оздоблять сільську раду, шкільний вхід та кілька парканів на двох вулицях, які ведуть з траси до центру села.

Та справжнім шедевром стануть повністю розмальовані садиби. Таких у селі обрали поки що десяток. До середини жовтня київські волонтери їх прикрасять самчиківкою.

Оселю пані Валентини самчиківкою не прикрашатимуть, щоправда, зізнається жінка, розмалювати хату аж дуже хочеться. Творчим роботам біля будинку заважали б дерева, а ось зрізати «зелені» шкода. Тож ексклюзивні квіти у пані Валентини зацвітуть тільки на паркані.

Сама або й навіть з чоловіком, зізнається жінка, забор навряд чи б розмалювала. Тому, коли запропонували, – одразу ж погодилася. Волонтерам за творчу роботу пані Валентина безмежно вдячна та, як годиться, віддячує сторицею. У своїй домівці вона прихистила кілька майстрів.

Цієї осені під пензлик волонтерів потраплять тільки десять садиб, наступного року – ще двадцять. Тож у Самчиках нове життя самчиківського розпису розцвіте на тридцяти оселях.

А вже після того, як самчиківський розпис розквітне на хатах населеного пункту, візьмуться за його активну популяризацію. Саме село, переконані жителі, повинні знати не тільки як історичне, а й як мистецьке.

Тож у перспективі, сподіваються майстри та жителі Самчиків, про село на Старокостянтинівщині та про самобутню самчиківку знатимуть не менше, аніж про яворівський чи петриківський розписи.