Школярі із ранцями – під стінами облради.

122

Діти просили депутатів не закривати школу. Понад тридцять вихованців школи-інтернату  «Славутинка» разом із педагогами та батьками приїхали із Кам’янця-Подільського до обласної ради. Усі разом стояли на площі із плакатами, аби позачергова сесія ухвалила рішення  відновити початковий ступінь у закладі.

Поки у приміщенні ради іде підготовче засідання до сесії, під палючим сонцем із плакатами вишикувались школярі.

14 червня депутати розглядали питання про перейменування закладів інтернатного типу. Проте в кінцевому випадку – більше 200 дітей спеціалізованої школи «Славутинка» були позбавлені  права на навчання, адже початкову школу закрили. Таке рішення прийняли депутати, оскільки частину коштів на утримання закладу дає обласна рада. Без роботи залишись 28 педагогів.

Серед мітингарів – понад тридцять учнів початкової школи, де з першого класу поглиблено вивчають іноземні мови.

Батьки, чиї діти опинилися під загрозою відрахування, занепокоєні рішенням депутатів. Переконані – знання, отримані в закладі, на порядок вищі, ніж у інших школах.

Тим часом депутати  зібралися на позачергову сесію заради одного питання  – бути чи не бути початковим класам у «Славутинці». Ініціювали позачергове засідання 32 депутати різних фракцій, адже деякі лише згодом зрозуміли за що голосували.

Як запевнив директор департаменту освіти та науки,  його позиція – у спеціалізованій школі варто залишити перший ступінь.

Позиція бюджетної комісії – економити кошти, закривши початкові класи. Згідно статті  90 Бюджетного кодексу України облради утримують спеціалізовані школи-інтернати та ліцеї-інтернати за умови, що не менше 70% учнів є мешканцями області, та лише 30% учнів проживають у місті, де розташований заклад. Тобто фінансувати початкову школу – це не лише повне право, а й відповідальність. В  «Славутинці»  вчаться діти з 8 районів Хмельниччини. Виконувач обов’язків директора навіть каже про незрозумілі події навколо закладу.

Депутати голосуванням повернули початкові класи Кам’янець-Подільському закладу. Для цього вистачило і політичної волі, і достатньої кількості голосів. Обійшлося навіть без блокування трибуни.