Без підтримки, але з перспективою: сільгоспвиробники Хмельниччини обговорили проблеми розвитку аграрної галузі

245

ВСЕ ВІДЕО НА НАШОМУ КАНАЛІ

Без підтримки, але з перспективою: сільгоспвиробники Хмельниччини обговорили проблеми розвитку аграрної галузі. Вихідними у обласному центрі відбувся аграрний форум. Серед наболілого – відсутність державної підтримки та відкриття ринку землі. Усе це, певні сільгоспвиробники може призвести до знищення аграрного бізнесу. Як зберегти статус України як житниці Європи?  

Аграрії Хмельниччини зібралися за круглим столом, аби обговорити нагальні проблеми ведення бізнесу. Кажуть, ситуація на сьогодні – і справді критична. За кілька років, до прикладу, наша країна може залишитися без цукру. Із зміною клімату, врожайність цукрового буряку суттєво знижується, а, отже культуру наразі вирощують у збиток.

Вирощування цукрового буряку у всьому світі дотується. Таким чином і в США, і в Європі підтримують сільськогосподарських виробників. В Україні ж сьогодні державна підтримка аграріїв майже відсутня. І це при тому, що саме аграрний сектор спокійно можна вважати бюджетоутворюючим. Понад 51 мільярд гривень – це сплачені у 2019-му сільгоспвиробниками податки.

Натомість рівень підтримки держава – аграрії сьогодні і справді можна назвати мінімальним. За 5 років він знизився удесятеро: від 43 мільярдів у 2015-му до 4-ьох прогнозованих у 2020-му. Сільгоспвиробники певні, це – не з проста. Землю сьогодні у нас сприймають не як державну цінність, а як звичайну сировину. Закон «Про ринок землі» тому як приклад. У тому вигляді, якому сьогодні є він може нашкодити, спровокувши падіння об’ємів сільськогосподарського виробництва.

Аби українська земля не стала об’єктом спекуляції, законотворці пропонували свої зміни до новоприйнятого закону. На жаль, сьогодні їх не почули – вони не підтримані. Хоча насправді, переконаний Сергій Лабазюк, могли б дещо вирівняти ситуацію.

Перепродувати землю із рук в руки в такому б випадку стало просто не вигідно. А, отже, спокуса наживи на українському чорноземі відпала б сама собою. Народний депутат каже, це – не єдина зміна, якої потребує нашумілий закон. Переконує, їх, насправді – чимало і до кожної з них потрібно прийти. Наразі пропонує аграріям об’єднуватися заради збереження не лише землі, а й аграрного бізнесу як такого. Адже, він поступово занепадає.

Невтішна ситуація не лише із сівбою, але й зі збором культур. Візьмемо, до прикладу, соняшник – лише 60 % площ обмолочено, врожайність не тішить. Єдина галузь, яка поки радує сільськогосподарських виробників – молочна. Її падіння склало не більше як два відсотки. Аграрії кажуть, усе – завдяки підтримці – втім, не держави, а області. Адже, державною поки й не пахне. Певні, ситуацію слід поступово змінювати. Тож, планують активізуватися – напрацьовувати ідеї та поступово їх втілювати.