Мінус 50 мільйонів щороку. Підсумки тижня .

77

Мінус 50 мільйонів щороку. Саме таким мери українських міст бачать бюджетний результат після прийняття чергових нововведень Верховною Радою України. Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності» в першому читанні прийняли. Всередині– безлічі нововведень, серед яких – скасування так званої пайової участі. Це, кажуть лідери громад, – податок, завдяки якому наповнюються бюджети. Наразі за зведення будинків, комерційних споруд чи заводів забудовники сплачують до міської казни від 4 до 7 % загальної вартості будівництва. Хтось розраховується грішми, а хтось майном. У цьому якраз нардепи й вбачають проблему, а точніше корупційну складову.

Забудовникам – плюс, містам – мінус. Мери міст просто шоковані прийнятим в першому читанні законопроектом. Його мета – зробити Україну інвестиційно привабливою та витіснити корупцію. У сфері будівництва її вбачають у сплаті так званої пайової участі. Її якраз і вирішили скасувати.

Десятки мільйонів на рік підуть не на розвиток міста, а у кишені до забудовників. Наразі вони мусять платити відсоток від загальної вартості будівництва об’єкту в міський бюджет. Хмельницький лише у грошовій формі щороку отримує  мінімум 22 мільйони.

В рахунок пайової Хмельницький бере і, так би мовити, натурою – це ще плюс пару десятків мільйонів на один рік.

Асоціація міст України уже закликала парламент не скасовувати пайову участь, оскільки таке рішення розбалансує місцеві бюджети та заблокує проекти розвитку громад. Проект закону просять доопрацювати, хоча погоджуються – в деяких випадках можна забрати пайову.

Що ж стосується корупційних ризиків – їх можна знизити. Хоча, як переконують мери інших міст, пайова участь – податок досить прозорий.

Пані Альона до басейну ходить разом із донечкою – Соломійкою. Разом відвідують безкоштовні уроки реабілітації.

Жінка певна, басейн у комунальній власності – річ і корисна, і потрібна.

Катерина Верхняцька впродовж 9 місяців тут працює тренеркою-реабілітологом. Каже, безкоштовні заняття із дітками із кожним днем – все популярніші. Батьки приводять свою малечу, бо бачать хороші результати.

Завдяки тому, що в місті з’явився комунальний басейн плавання для городян стало доступнішим, переконує керівник закладу.

Пані Ірина – пенсіонерка. Басейн жінка відвідує двічі на тиждень. Каже, завдяки такій ціновій політиці, може собі це дозволити.

За день до міського бюджету в басейні кладуть десь 10 тисяч. Кажуть, процедура розрахунку за послуги тут, так би мовити, чиста й прозора.

Власне такою ж – чистою і прозорою хочуть бачити й сплату пайової участі народні обранці. Переконують, та, яка є, – не скрізь, утім, провокує корупцію. Наразі за зведення будинків, комерційних споруд чи заводів забудовники сплачують до міської казни від 4 до 7 % загальної вартості будівництва. Хтось розраховується грішми, а хтось майном. Хтось в рахунок пайової бере басейн, а хтось квартири – близьким родичам.

Аби таких ситуацій не траплялося й потрібен даний закон, переконує Микола Стефанчук. Каже, без коштів міста не залишаться, адже, пайова поки буде. На перехідному етапі її розраховуватимуть за спеціальною формулою 2:4:0, котра унеможливлює корупційні схеми.

Микола Стефанчук додає, остаточно пайову скасують, лише тоді, коли знайдуть так званих бюджетних компенсаторів.

Незважаючи на аргументи народних обранців, Асоціація міст України закликала парламент не скасовувати пайову участь, оскільки таке рішення, цитуємо, «розбалансує місцеві бюджети та заблокує проекти розвитку громад». Чи дослухаються в Раді до мерів наразі питання – закон ще мають розглянути у другому читанні.