Міжнародний день інформування про аутизм. Підсумки тижня .

24

2 квітня весь світ відзначає Міжнародний день інформування про аутизм. Ці люди живуть у власному світі  і щодня зіштовхуються з сотнями труднощів.  В Європі  для них розроблені державні програми, які допомагають адаптуватись у суспільстві. У нашій державі  усе лягає на плечі батьків. Проте найбільша проблема для таких родин – це  відсутність толерантного ставлення.

Згідно класифікатора хвороб аутизм відносять до захворювання. Проте психологи вважають, що це розлади нервової системи. Вивчати аутизм почали не так давно. Чому діти народжуються з такими особливостями розвитку  достеменно не відомо. Ольга Осипова  розповідає, її син  Матвійко  розвивався як усі діти – вчасно почав сидіти, ходити, і вже навіть вимовляти деякі слова. Коли хлопчику виповнилось  півтора роки,  рідні помітили, що він не реагує на звуки. Після численних обстежень лікарі дійшли висновку – в дитини аутизм.

Зараз Матвійкові 8. Він погано розмовляє та не надто самостійний. Проте найбільшою проблемою для родини  залишається несприйняття їхньої дитини . Хлопчика перевели уже в третій садочок через невдоволення інших батьків.

Нещодавно  пані Ольга  написала заяву на інклюзивну освіту і початку навчального року жінка чекає з острахом. Історія Ірини Мироненко – кардинально інша. Діагноз аутизм її сину встановили у три роки. Зараз дитина навчається у дев’ятому класі  і веде звичний спосіб життя. Ніяких проблем з однолітками у нього не виникало.

Проблема не сприйняття особливих людей – це  в першу чергу проблема ментальності, говорить  психотерапевт Наталія Підкалюк. Люди звикли остерігатись тих, хто якимось чином від них відрізняється.  І якщо в Європі толерантне відношення – це загальноприйняте  правило, то в нас  ще працює стереотип  радянського союзу.  Крім  того, не вистачає інформації, яка б допомогла зрозуміти, що таким людям навпаки потрібна допомога, а не ізольованість.

Нажаль, розлади аутичного спектру не лікуються. Проте, якщо виявити проблему на ранньому етапі, дитину можна максимально адаптувати у суспільстві. Але як саме це зробити, не знають навіть медики.

Кожна з цих жінок має свою історію. Їхні діти  унікальні та зовсім різні. Але їх  об’єднує одне – вони залишились сам на сам зі своїми проблемами. У 2003 році батьки особливих дітей створили ГО «Допомога дітям з аутизмом та іншими особливостями психомовленевого розвитку «Я Можу» . Таким чином вони  діляться досвідом , допомагають одна одній та намагаються привернути увагу до своїх дітей.

Сьогодні  в Україні лише кілька областей мають спеціалізовані заклади для дітей з розладами аутичного спектру, додає Олена Гурніцька. Особливість надання такої допомоги в комплексному підході. За такими методами уже багато років працюють в усьому цивілізованому світі.

Саме такий підхід  може допомогти адаптуватись у суспільстві та реалізувати себе.  Тож батьки сподіваються , що їх нарешті почують. Адже їхні діти теж заслуговують на щасливе та повноцінне життя.