ПОТУЖНИЙ ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ФРОНТ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

278

Чорноострівська громада з перших днів великої війни почала підтримувати фронт. І діти і старші люди допомагають армії. Люди розуміють – без допомоги кожного не вигнати ворога з нашої землі.

Тут плетуть, печуть та солять – усе задля допомоги нашим захисникам.

У Малиничах щоразу збирається немала компанія плести маскувальні сітки. Сировину шукають на швейних підприємствах та у приватних господарствах.

Жителі села активні у будь-якій справі. Кажуть, війна їх згуртувала. Працюють та донатять- усе задля перемоги.

Хлопці з передової просять сітки різних розмірів. Тому тут уже навчились плести їх швидко та оперативно.

Чи не у кожного з цих людей хтось нині воює – тому жителі села таким чином намагаються підтримати рідних.

Разом із дітьми у школі на гуртку Анна розмальовує гільзи від використаних снарядів. Розписані вироби відправляють на аукціон у Хмельницькому – гроіш збирають для військових, на дрон і автівку.

Такі сувеніри каже художниця мають нагадувати – війна не закінчилась. Адже багато хто вже втомився допомагати війську.

Місцева релігійна громада у селі щоразу збирається, аби зі смачними стравами передати частинку тепла воїнам. Галина Горенко виховує 8 дітей. Найменшому сину – 8. Він боїться темноти та гучних звуків.

Попри зайнятість та піклування про велику родину встигає допомагати і армії – щосуботи місцева жіноча команда ліпить вареники на передову.

Отак гуртом, із запалом та добрими думками українці разом трудяться в тилу, допомагаючи армії нищити ворога.

" " " "