«Полонщина в обличчях». Хто творить сьогодення краю?

217

Завідувачка дитячого садочка, фермер та заступник голови райради. Ми продовжуємо цикл сюжетів «Хмельниччина в обличчях». Це – історії людей у професії, кожен з яких творить сьогодення свого краю. У списку – Полонщина.

Вона просто випромінює світло, радість та життєву енергію. Алла Матвіїв – завідувачка Понінківського «Барвінку». У дитячому садочку працює вже понад 25 років. Починала з вихователя. Зараз навчальний заклад очолює.

Мрія здійснилася, тішиться пані Алла. Зараз її садочок налічує 5 груп, це понад 100 вихованців. У роботі, каже директорка, головне дати малечі якісну підготовку до школи, знайти задатки, здібності та створити умови для їхнього розвитку, щоб кожна дитина досягла успіху у дорослому житті. І це позиція не лише завідувачки, а й мами, бо ж Алла Матвіїв – мамачотирьох дітей.

А ось онучка Миколи Олицького цього року вже пішла до школи. Пан Микола розповідає, незчувся, як виріс син, а тут вже й онука-першокласниця. Не приховує, він – щасливий дідусь, батько та чоловік.

А ось пан Микола – надійний тил для своїх працівників. Починав з професії інженера у кооперативі «Лабунський». Зараз вже має понад 40 років трудового стажу, половину з яких очолює кооператив. Обробляє 4 тисячі гектарів землі. Разом з традиційними пшеницею, житом, ячменем та кукурудзою, вирощують сою, просо, соняшник та квасолю. Культивують і тваринництво. Це – до 2 тисяч голів рогатої худоби, з яких 520 дійних корів та 1000 свиней.Є вівці, коні тапасіка.

З робітничої професії свій трудовий шлях розпочинав і Юрій Світак. Спершу працював трактористом у колгоспі, потім – в управлінні АПК, а зараз – заступник голови Полонської районної ради.

Єдине, каже пан Юрій, як би не змінював професію – з робітничої на управлінську чи навпаки, життєве кредо незмінне – до кожної роботи, до кожної посади треба ставитися з відповідальністю. І головне – не підвести людей, виправдати мандат їхньої довіри.