Рік роботи у Верховній Раді: Сергій Лабазюк опублікував річний звіт

1125

Народний депутат України, представник партії «ЗА МАЙБУТНЄ» Сергій Лабазюк під час 5 сесії IX скликання Верховної Ради активно працював над відновленням економіки, розвитком інвестиційної діяльності, підтримкою аграріїв, малого та середнього бізнесу.

За останній рік роботи у парламенті Лабазюк став автором та співавтором 39 законопроектів (три з яких стали законами), вніс 443 поправки та виступив у стінках Ради понад 28 разів.

«Особливу увагу хочу приділити законопроекту мого співавторства, а саме – №4663 щодо підтримки фізичних осіб-підприємців сфери торгівлі під час пандемії. Ухвалення цього документу забезпечило би безперервність роботи оптової та роздрібної торгівлі на весь 2021 рік – за умов продовження карантинних обмежень. Це би дозволило зменшити фінансові втрати Держбюджету та збереженню робочих місць, а як наслідок супутню максимальну мінімізацію виплат допомоги по безробіттю», – пояснює народний депутат.

На тлі тарифної кризи разом з колегами-депутатами політичної партії «За Майбутнє» Лабазюк боровся за повернення пільг за перші 100 кВт для соціально-незахищених українців, своєю постановою пропонували встановити річний мораторій на підвищення тарифів на енергоносії. За словами парламентаря, на цьому вони не зупинилися і запропонували Раді розглянути питання захисту пенсіонерів, зареєструвавши проект № 5606 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині уточнення способу виплати пенсії.

Разом з іншими народними депутатами та членами Аграрного комітету Сергій Лабазюк домігся фінансового забезпечення повноцінної роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України. Профільне відомство отримало 6,86 млрд грн з державного бюджету і нарешті змогло запрацювати!

«Продовжуючи підтримувати українського фермера, я виступив автором законопроект №5297 про внесення змін до закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» в частині стимулювання виробництва молока. Аби підвищити якість вітчизняної продукції, оновити виробниче обладнання на підприємствах та завоювати позиції на світових ринках», – додає Сергій Лабазюк.

Питання залучення інвестицій останнім часом все активніше підіймається в українському суспільстві. Адже це є ключовим інструментом потужного економічного розвитку країни. Тому для залучення інвестицій в Україну у співавторстві з парламентарями Лабазюк розробив проект №5228, яким пропонує запровадити 5-річний план так званого інвестиційного фонду у частині Державного бюджету, та направити 50% надходжень від приватизації держмайна на індустріальний розвиток. Це дозволить не просто латати дірки бюджету, а генерувати прибуток та створювати нові робочі місця.

Врегулювання обігу технічних конопель – ще одне направлення, над яким розпочав працювати під час 5 сесії народний депутат: «І звичайно, не можу не наголосити на нашому спільному законопроекті №5596, який підписали народні депутати від різних фракцій. Ми об’єдналися заради 2 мільйонів українців – заради легалізації ліків! Не наркотиків! Це надважливий законопроект не тільки для медицини, а й для аграрної та переробної галузей України. Він відкриває нові горизонти для фермерів, дає змогу відкрити нові переробні лінії технічних конопель. Та насамперед – це ж створення нових робочих місць».

Також 29 червня під час пленарного засідання парламент ухвалив постанову №5659 “Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів”. “За” проголосували 312 народних депутатів.

До складу ТСК увійшло 13 народних депутатів, зокрема, народний депутат Сергій Лабазюк. Основними завданнями спецкомісії є підготовка та надання на розгляд Верховної Ради законодавчих ініціатив щодо захисту прав інвесторів (бізнесу), забезпечення рівного захисту прав, а також ефективного інвестування в економіку України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

Нагадаємо, Верховна Рада IX скликання пішла на канікули до 7 вересня. Наразі в парламенті розпочали збір підписів за скликання позачергового засідання 23 серпня з метою ухвали звернення до міжнародних організацій щодо “Кримської платформи”.