За зачиненими дверима. Саме так відбулася сесія Ярмолинецької громади

165

Загалом на порядку денному було близько 80 питань. Серед них надання соціальної допомоги, виконання бюджету та розподіл комунальної техніки. Здавалось би, повсякденні теми, та, вочевидь, дуже секретні. Незрозуміло з якого дива голові громади заманулося ініціювати саме закрите засідання. Справа в тому, що після приїзду знімальної групи голова спочатку вирішив перенести засідання. Проте згодом голосування все ж відбулось. Але за зачиненими дверима.

Чергова сесія Ярмолинецької громади. На порядку денному понад 4 десятки питань. Питання буденні, стосуються повсякденної життєдіяльності. Чому ж тоді не раді знімальній групі?

Депутати, з порушенням законодавства, підняттям рук вирішили – журналістам у залі не місце. Вимоги покинути сесію звучали із відвертою погрозою.

Та зауваження, що журналісти таки мають право бути на сесії  – головуючий спочатку вирішив відмінити засідання, проте згодом знайшов інший вихід.

Які питання з порядку денного вимагають такої секретності до пуття не можуть пояснити і в  юридичному відділу громади. І в унісон до голови його керівник теж уникає публічності.

А можливо відповідь криється у тому, у скромному розділі «Різне» затаїлось понад тридцять земельних питань. А дерибан зовсім не терпить публічності. Заявник по одному із них каже, на лице підробка вхідної документації.

Як каже один із місцевих депутатів, інформації по земельних питаннях вони отримують недостатньо, а провладна більшість голосує як скерує голова.

Чому ініціював закрите засідання, які з питань носять характер під шрифом цілком таємно? У голови громади пояснень не має. Точніше є, одне. У всьому винні журналісти.

Як пояснює медіаюрист інституту масової інформації Алі Сафаров, журналісти не порушили закон, зайшовши до сесійної зали. А от голосування депутатів про дозвіл на зйомку було юридично невмотивованим.

Уже перші кроки молодої громади викликають відвертий подив. Адже закриті засідання сесії – це новина для багатьох депутатів.

Тож така поведінка голови громади викликає багато питань до прозорості голосування. Бо відкритість у роботі органів влади має стояти на першому місці.

Медіаюрист додає, усі заяви журналістів про порушення їх прав фіксують в моніторингу Інституті масової інформації. За лютий есперти ІМІ задокументували 16 таких звернень.