Корови, бички, два цапки та конячка на вільному вигулі, телята – на постійному молочному вигодовуванні, і все це на просторих лугах. Відома у народі, як «Теляча мама» Анна Нечепорук має майже 20 голів худоби. Бичків продає на розведення роду, а теличок у господарства.
Та ще на весні 2019 року, Анна проживала у Вінниці, була міською жителькою та ніколи раніше вживу не бачила корів. На початку коронавірусної пандемії у 2020 – му вона, разом із коханим Тарасом, перебрались у його рідне село- Згар.
Тут, у Згарі, подружжя чекали майже зруйновані хати та маленьке господарство, яке тримав його батько. Та це не зупинило коханих, тож тут одночасно жили, ремонтували будинки, розводили корівок, варили сир, а з початком повномасштабної війни приймали і переселенців.
Та родинна молочна ідилія тривала недовго. Після мобілізації на фронт, коханий отримав важке поранення, а з такою кількістю худоби Анна сама не справлялась, тож корівки перейшли на вільний вигул, та поступово припинили доїтись, так і з’явився самовигул. Після довгого та успішного лікування, родина вирішила не зупиняти фермерство, тож у довгожителів – курочок, та качечок з’явились сусіди – цесарки.
З декількома десятками цесарок, курми, качками та песиками Анна живе у на одному подвір’ї. Інший будиночок використовує як гостьовий, бо сюди часто відпочити душею приїздять українці з різних куточків країни. Так, зі Львова приїхала Марія, із фермеркою вона познайомилась на одній зі зйомок.
У ідилії з тваринками і проживає своє життя Анна. Дівчина каже, повертатися до міста аж ніяк не планує. А от розвиток ферми, як туризму, відпочинку для цивільних та військових – головна мета її та чоловіка Тараса. Додає, трошки грошей, часу і закинута місцина обов’язково перетвориться у райський куточок.
