На сцені Нетішинського палацу культури відбувся 10 ювілейний показ вистави Насскрізь, в межах арт-терапії театром. Цей проєкт Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького має унікальну концепцію. Головні ролі у виставі виконують ветерани та ветеранки російсько-української війни. З початку повномасштабного вторгнення театр почав працювати з творчістю як арт-терапією. Театрали аналізувати, як допомогти людям. Ходили в госпіталі, спілкувалися з військовими. Маріуполь «Надія на світанок» стала першою грантовою виставою, яку зіграно в укриття . З нею актори були у Кракові, Барселоні. Згодом з’явились інші проєкти. Назва «Насскрізь» — те, що проходить через щось. Люди, які пройшли через війну, пишеться як насскрізь, тобто ми усюди. Проєкт став комплексним, базувався на проведенні серії майстер-класів з акторського та образотворчого мистецтва, сценічної мови, хореографії, пластики, ділиться режисер-постановник, ветеран війни Дмитро Гусаков. Їх відвідувало до 40 людей. Це військові, що були на реабілітації, ветерани.
До Нетішина театрали залітали на запрошення Нетішинської міської військової адміністрації за підтримки Хмельницької АЕС. У виставі глядач ніби мандрує жанрами. Кожна емоція, кожне театральне дійство знаходило живий відгук. Після показу Володимир Гудзь поділився. Не було відчуття, що на сцені непрофесійні актори. Ветерани-герої зуміли передати весь спектр емоцій.
До сихпір є відгук в душі на емоції, які вдалося передати зі сцени, зізнався Григорій Олендра. А враховуючи, що це актори-військові, їм за це подвійна подяка. Глядачі підтримували акторів-аматорів вдячними оплесками.
Глядачі підтримували акторів-аматорів вдячними оплесками. Родина акторів Смоліїв була на виставі повним складом.
Як ніхто про зцілення душі знає ветеран війни, колишній працівник ХАЕС Василь Войцеховський. Навіть якщо болить, не варто закриватися, треба виплескувати емоції через мистецтво, сценічну гру, пісню чи в інший спосіб, а не через негатив, сказав він.
Глядачі підтримали ініціативу не лише оваціями, а й донатами. Зібрані кошти 55,5 тисяч гривень будуть передані на потреби військових на фронті та на їхню реабілітацію в тилу. Цей проєкт про те, що театральне мистецтво може загоювати рани, зцілювати душу та стати ліками як глядачеві, так і самим акторам.
