Минуло пів року після трагедії, але біль не вщухає. Щодня Наталія Корзун згадує свого 17-річного сина Дмитра Петрука, який того жахливого вечора, 18 січня 2026 року, так і не повернувся додому. Сьогодні вона знову прийшла до суду — цього разу, аби почути рішення апеляційної інстанції.
21 квітня 2026 року Полонський районний суд визнав 30 річного водія БМВ х5 винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху, вчиненому у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до загибелі неповнолітнього. А саме, 18 січня, рухаючись населеним пунктом Понінка зі швидкістю 102 кілометри, будучи у стані алкогольного сп’яніння автомобіль збив 17-річного Дмитра Петрука, який велосипедом повертався додому. Від отриманих травм хлопець загинув. Дев’ять років — це занадто суворо, вважала сторона захисту. В апеляції адвокат обвинуваченого просив зменшити покарання для свого підзахисного з 9 до 5 років позбавлення волі. Також просив майже втричі зменшити моральну компенсацію для родини загиблого — із трьох мільйонів двохсот тисяч до одного мільйона гривень. У суді чоловік заявив, що не має можливості виплатити визначену суму моральної компенсації. За його словами, таких коштів він не заробить за все життя. Також просив суд врахувати стан здоров’я та те, що має неповнолітню доньку. Втім родина загиблого категорично заперечила проти таких вимог.
Та для родини Дмитра у цій історії винен не лише водій. Тітка хлопця Катерина заявляє про можливу причетність працівників поліції, які прибули на місце події. Каже: на її думку, після ДТП могли бути спроби допомогти водієві уникнути повної відповідальності. За словами прокурора, у межах окремої перевірки дії патрульних також оцінювалися. Частину працівників поліції, як повідомив прокурор у суді, було звільнено зі служби за дисциплінарне порушення. Також завершено досудове розслідування щодо можливих правопорушень.
Прокурор наполягав: вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а підстав для його пом’якшення немає.
Після дослідження матеріалів справи та доводів сторін колегія суддів апеляційного суду ухвалила.
Таким чином, засуджений відбуватиме дев’ять років позбавлення волі, дев’ять років не матиме права керувати транспортними засобами та повинен виплатити родині загиблого три мільйони двісті тисяч гривень моральної шкоди.
Для родини Дмитра це рішення не поверне найдорожчу людину. Але вони кажуть: сьогодні відчули, що справедливість усе ж перемогла.
Зі сльозами на очах, але вже з відчуттям, що боротьба була недаремною, рідні Дмитра залишають суд. Для них цей вирок — не про помсту. Це про відповідальність за рішення сісти за кермо напідпитку, перевищити швидкість і забрати чуже життя.
