Вони усміхаються на сімейних світлинах. Обіймають дітей. А поруч — уже інші фотографії. У військовій формі. На передовій. Такою є фотовиставка «Не народжені для війни», що приїхала до Хмельницького в межах всеукраїнського туру. Це вже четверте місто, де її побачили українці.
На стендах — 250 фотографій військовослужбовців 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Загиблих. Зниклих безвісти. Полонених. Кожне фото передали їхні найрідніші. Біля кожного — лист, написаний серцем.
Одне з фото на виставці — світлина Вадима Казьмірука. Мама Героя — Світлана, розповідає син із перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став до лав Збройних сил. Спершу воював у 80-й десантно-штурмовій бригаді, брав участь у звільненні Харківщини, а після навчання в Німеччині продовжив службу вже у складі новоствореної 82-ї бригади. Остання розмова із сином була наприкінці серпня 2023 року. Тоді вони разом обговорювали, як придбати та передати на фронт безпілотник. Будували плани, вірили в зустріч. Але вже наступного дня зв’язок із Вадимом обірвався.
Понад два роки родина жила між надією та невідомістю. Шукали, чекали, проходили експертизи, сподівалися на диво. Та воно не сталося. Вадима повернули додому під час репатріації. Для матері це була найважча звістка, яку тільки можна пережити. Сьогодні Світлана приходить на виставку не лише заради пам’яті про сина. Каже, її головна мета — щоб люди не забували тих, хто досі залишається в полоні чи вважається зниклим безвісти. Адже кожна родина заслуговує бодай на відповідь і можливість гідно провести свого захисника в останню путь.
Під час виставки з родинами військових спілкувалися й представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Такі зустрічі дозволяють родинам не залишатися сам на сам зі своїм болем і отримати відповіді на питання, які місяцями залишаються відкритими.
Фотовиставка «Не народжені для війни» триває лише один день. Але її історії залишаються з кожним, хто хоча б на мить зупинився біля цих світлин. Бо за кожною фотографією — не лише військова форма чи бойовий шлях. За кожною — чиєсь життя, нездійснені мрії, родина, яка чекає. І пам’ять, яка не має права згаснути.
