У різних країнах світу до людей з вадами здоров’я ставлення різне. Десь вони отримують підтримку і визнання, а десь зустрічаються з упередженістю. В деяких країнах їм допомагають влаштуватись на роботу, в деяких — на законодавчому рівні обмежують їхню можливість працювати. В Україні на законодавчому рівні закріплено квоту, яку мають виконувати роботодавці при прийомі на роботу людей з інвалідністю.
Олексій Ковальчук – людина з особливими потребами. У свої 24 роки він має юридичну освіту та величезне бажання працювати. Та знайти роботу для хлопця задача не з простих. Олексій каже, мріє про роботу, де потрібно спілкуватись з людьми.
Олексій каже, не боїться ніякої роботи. Готовий спробувати себе у різних сферах. Та через проблеми зі здоров’ям стикається із упередженим ставленням та несправедливістю.
З таким ставленням люди з інвалідністю зустрічаються повсякчас. Тому у Молодіжному центрі для них влаштували лекцію про перспективи реалізації права на працю. Вікторія Ящук – рекрутер. Своїм особливим слухачам вона розповіла про те, як успішно пройти співбесіду, як зрозуміти яка саме робота їм потрібна та запевнила –немає нічого неможливого для людини з інтелектом.
У вересні 2017 року, після ратифікації угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному обсязі. Статтями 420 та 424 угоди визначено, що співробітництво у сфері політики зайнятості передбачає подолання дискримінації в усіх її формах та проявах. Одна з директив угоди забезпечує рівні права та можливості до працевлаштування людей з інвалідністю. За даними міністерства соціальної політики України в нашій державі працевлаштована лише третина з усієї кількості людей з особливими потребами. В той час, як у Європейскому союзі цей показник сягає 40%.
І лекторка, і слухачі зійшлись в одному – аби закон про подолання дискримінації запрацював – його розуміння повинно прийти до кожної людини. Коли суспільство буде готове сприймати людей з особливими потребами на рівні і позбудеться штампів – тоді й проблем з працевлаштуванням у них не буде.
