У Розсоші бунтують люди. Громада села пішла проти однієї із агрофірм. Контора – акціонерна, у місцевих на руках – близько 27 відсотків акцій, а у кишенях завжди порожньо. Агрофірма роками не платить дивіденди. А нещодавно почала зазіхати й на майно. Сільський голова розповідає, кілька днів тому прийшов до клубу, а той – зачинений, під охороною і, як виявилось у приватних руках. Пригадує, подібна ситуація у Розсоші була 2 роки тому зі ставком. На часі – те ж саме з лісами та землями. Життя у селі Василь Дячок порівнює із казкою про Карабаса. Чому?
Більш детально про ситуацію у Розсоші – дивіться у Підсумках тижня. Яким чином сільський клуб опинився у власності агрофірми і чи це – єдина причина бунту запитаємо й у іншої сторони. Тож, продовження буде.
Пані Надія з сумом дивиться на місцевий будинок культури. Як і решта місцевих жінка прийшла на збори акціонерів, котрі зібрала місцева агрофірма. Та замість того, аби зручно вмоститися у кріслі клубу, стоїть на вулиці. Будинок культури, як кажуть, був вашим, став нашим.
При вході до клубу – промовиста вивіска. Сільський голова не приховує шоку.
Василь Дячок розповідає, раніше претензій на ось це приміщення не заявляв ніхто. Будинком культури завжди опікувалась сільрада. Відколи існує ОТГ сюди вклали десь півмільйона бюджетних гривень.
Робили для людей, а зробили, як виявилось, для приватника. Сільський голова переконаний, громаду обдурили. Каже,
Василь Дячок додає, будинок культури – не перший об’єкт на який зазіхнула контора.
Сільський голова каже, аби припинити безчинство наразі написав заяву в поліцію, тож справою займуться правоохоронці.
