Новачка оселили у затишному дворику Музею старожитностей в компанії з іншими кам’яними ідолами, знайденими у різних куточках Поділля. Цього невисокого, але доволі кремезного фалоподібного новосела знайшли ще у 1993 році, йдеться в інформації, розміщеній на сайті Кам’янець-Подільського державного історичного музею.
Ідола знайшов у 1993 році історик Володимир Захар’єв в урочищі Батарея неподалік від села Сокілець Дунаєвецького району. Тоді, на території давньоруського могильника, він надибав фрагмент вапнякової колони квадратного перетину. А невдовзі землекопи випадково, поблизу від того місця, викопали ще один масивний і явно штучно оброблений шматок вапняку. Коли їх співставили, то виявилося, що лінії зламу у них майже співпадають. Тобто, колись ці два уламки були єдиним цілим.
Дивіться також: «Ніч музеїв-2019» у Меджибожі
Проте довгих 26 літ ні у кого не доходили руки забрати звідти ті камені. І от лише тепер силами науковців Кам’янець-Подільського музею та з участю самого Захар’єва ідола, нарешті, перевезли. У дворику камені поставили один на одного, помили, причепурили, і вийшов такий собі симпатичний ідол майже півтораметрового зросту. Процес перетворення камінних брил на історичну цінність детально занотував на своїй сторінці у Facebook провідний науковий співробітник музею Ігор Старенький.
Володимир Захар’єв припускає, що цей ідол був витесаний десь на зламі ХІІ-ХІІІ століття. Незважаючи на прийняття християнства, язичницькі вірування тоді ще були дуже поширені та міцні серед наших предків. Тож вони поставили цього ідола на місці, де відбувалися поховання. Згодом, коли християнство, таки, взяло гору, ідола розбили, а на тому місці воздвигли дерев’яну церкву, вівтар якої орієнтовно був саме там, де стояв ідол.
https://www.facebook.com/KPDIMZ/videos/574123966692612/?id=100008164718498&fref=profile_friend_list&hc_location=friends_tab