Гуртожиток на Тернопільській став рідним домом для переселенців. Ми продовжуємо розповідати про тих, хто після російсько-української війни знайшов прихисток на Хмельниччини. Цей сюжет про Наталію Шевчук та її сусідку Любов Десятнюк. Жінки вже три роки проживають у одній кімнаті.
Наталія Шевчук зі сльозами на очах розповідає про своє життя. Вона вже третій рік проживає у Хмельницькому. Та її досі болить, коли питаєш, чому жінка, взявши лише один пакет у руки, приїхала сюди.
Проживала пані Наталія у місті Шахтарськ Донецької області. Після початку обстрілів залишалася там ще два роки. І коли старенькі батьки померли, не вагаючись переїхала на територію мирної України. У рідному Шахтарську залишився її брат з родиною. Щоправда, вони більше не спілкуються.
Сусідка по кімнаті – пані Любов. Каже, із Наталкою уживаються добре. Багато спілкуються. Звісно, кожен хотів би мати свій окремий куточок, та в такому віці вже не заробиш на житло. А все, що вдалося зібрати та побудувати за життя, знищено.
Переселенцям допомагає благодійний фонд «Карітас». Програма підтримки «Домашня опіка» діє вже майже рік. Кожного місяця вони виділяють миючі засоби та все необхідне для особистої гігієни.
Якби скрутно моментами цим людям не було, та вони зробили свій свідомий вибір. Вони обрали Україну.