Супермаркети і відповідальність, або Кому закони не писані. Цього тижня у Хмельницькому ледь не стався міжнародний скандал. У одному із супермаркетів міста обікрали закордонного волонтера. 50-річна громадянка Нідерландів ГАйма ТІнеке після походу за покупками залишилась без паспорта, мобільного та інших недешевих речей. Їх не вирвали із рук, як то частенько буває, а забрали, здавалося б, з безпечного місця – камери схову. У даному конкретному випадку усе закінчилося добре – злодія відшукали, іноземці повернули викрадене. Утім, хепі енд у тих, хто став жертвою крадія в супермаркеті чекає далеко не кожного. Поліції частенько бракує доказової бази, а адміністрація відповідальності не несе. Так, принаймні пишуть на камерах схову у супермаркетах. А, от, чи так це насправді?
Приїхала в Україну допомоги, а в результаті сама звернулася за допомогою. 10 серпня до до чергової частини хмельницької поліції надійшло повідомлення про злочин. В одному із супермаркетів обласного центру ледь не стався міжнародний скандал. У волонтера із Нідерландів поцупили речі – прямісінько із камери схову. Нічого надзвичайного – три сумки з речами та паспортом хтось прихопив, навіть не відходячи від каси.
Лишень запримітивши, що в камері схову – пусто, іноземка кинулась до адміністратора магазину. Останній, не зволікаючи, викликав поліцію. Передивившись відео із камери спостереження, копи почали встановлювати особу злочинця. Поки працювали – знайшли поцуплене.
Злодієм міжнародного класу виявився 52-річний безробітний хмельничанин. Переконує, чужого брати не хотів – переплутав ятки у камері схову. Не приховує, раніше крав, утім, цей випадок – прикре непорозуміння.
Добрі наміри крадія ані постраждала, ані поліцейські не оцінили. За те, що взяв чуже, чоловік може втратити 6 років свободи. Копи не приховують, за останній рік кількість крадіжок у торговельних закладах міста зросла вдвічі. Розкриття , на щастя, також збільшилось.
Чимало крадіжок, на жаль, залишаються нерозкритими. Ті, кого обікрали залишаються при своїх інтересах. Хоча, за законом, можуть вимагати компенсацію за втрачене. Незважаючи на те, що шафки камер схову обліплені попередженнями на кшталт «адміністрація супермаркету за речі відповідальності не несе», вона існує.
Тож, на наліпки на камерах схову про відсутність відповідальності супермаркету перед відвідувачем адвокат радить просто не звертати уваги. Тим, хто після покупок власні речі у камері схову не знайшов, каже слід негайно викликати поліцію, аби зафіксувати факт вчинення крадіжки і звертатись до суду.
Збираєтесь судитись чи ні – поліцію слід викликати у будь-якому випадку. Бо гарячими слідами правоохоронцям легше розкрити злочин. Допоможе і ваша участь у встановлені особи злочинця. Робити геройських вчинків для цього не потрібно. Те, що просять особливих зусиль не вимагає.
Далі – справа за поліцією. Якщо крадія зловлять і доведуть його вину, відповідальність може бути різною. У разі вчинення дрібної крадіжки – сума якої не перевищує 160 гривень – вона буде адміністративною – злодій обійдеться штрафом. Якщо ж поцупив речей на суму більшу – підписався на кримінал. Ст. 185 Кримінального Кодексу за крадіжку передбачає покарання від 3 до 6 років ув’язнення. Покарати злодія реально та й відсудити гроші за втрачене у супермаркета також. Хоча краще у таку ситуацію не потрапляти. Поліцейські радять забирати все цінне з собою. Здавати лише дріб’язок. Або взагалі не здавати нічого. За законом ви можете відмовитися класти речі до камери схову. Бо це – річ не обов’язкова. Адвокат Дмитро Йовдій констатує, передача речей на збереження магазину, по суті, є договором. А це – справа виключно добровільна.
Адвокат додає, заходити зі своїми речами та раніше придбаним товаром до супермаркетів можна сміливо. Бо жодних заборон щодо цього законодавством також не передбачено. Хоча деякі нюанси існують. Якщо у сумці вже маєте товар, який представлено у супермаркеті, краще пошукати чек, котрий підтвердить – його купували раніше й не тут. Якщо чека немає – також не біда. Єдине, чим можете пожертвувати у даному випадку – це власним часом. Раптом що – доведеться доводити супермаркету, що це – не їхнє. Зробити це, до речі, не так вже й складно. Попросіть в охорони переглянути разом відео, на якому має бути зафіксовано – брали тут ви товар чи ні. Якщо вам відмовлять – знову ж таки викликайте поліцію. Не дозволяйте себе оглядати, бо це – прерогатива виключно правоохоронців і то – за виключних обставин. Пам’ятайте, покупець – завжди правий і законодавчо захищений.
