Отримати допомогу у разі сексуального насильства внаслідок війни
Під час війни сексуальне насильство є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Щоб пережити травматичний досвід, потерпілим від насильства потрібна кваліфікована допомога. Де та як отримати її під час війни?
Де шукати підтримку потерпілим від сексуального насильства
У травні в Україні запрацювала онлайн-платформа з надання безоплатної спеціалізованої психотерапевтичної підтримки особам, які зазнали насильства, пов’язаного з війною (зокрема, й сексуального). Фахівчини та фахівці платформи «Аврора» надають професійну допомогу онлайн та телефоном потерпілим з будь-якого регіону України, включаючи окуповані території, місця ведення бойових дій, а також тим, хто нині закордоном.
Сьогодні на платформі «Аврора» працюють 6 кваліфікованих психотерапевток/-тів. Звернутися за допомогою та обрати фахівця, з яким буде комфортно працювати, можна незалежно від віку й статті.
«Наша команда багатопрофільна, і це є великий плюс. Інколи ми направляємо потерпілих до інших фахівців/-чин щодо тих потреб, які людина могла навіть не усвідомлювати», – розповідає психотерапевтка платформи Марина Сириця.
Послуги, які надає онлайн-платформа «Аврора»:
- психотерапія травматичного досвіду;
- відновлення емоційної рівноваги та внутрішнього ресурсу для відбудови життя;
- розв’язання питань збереження здоров’я, зокрема репродуктивного;
- юридичні консультації;
- влаштування до притулку для потерпілих осіб.
Щоб отримати допомогу, необхідно заповнити коротку анонімну форму за посиланням: https://rozirvykolo.org/mental-support. Комплексна підтримка та консультації психотерапевтів, медиків та юристів безоплатні, анонімні та конфіденційні, з дотриманням високих професійних етичних стандартів.
Як проходять консультації з фахівцями «Аврорі»
Зі слів психотерапевтки Марині Сириці, консультація – це безпечна розмова, в якій постраждалі насамперед отримують необхідну підтримку. Часом травма є настільки значною, що заважає будувати здорові стосунки з іншими людьми. Тому одним із етапів терапії є саме робота над відновленням довіри.
Часто потерпілі не вірять, що впораються. Насправді завдяки підтримці фахівців і безперервній роботі відновлення можливе. Це підтверджують українські та міжнародні експертизи. Йдеться про так зване посттравматичне зростання – процес якісних змін під час подолання життєвих криз, коли люди усвідомлюють власні сили та витримку, глибше розуміють свої емоції.
Робота над травмою займає певний час: для кожного людини він різний. Та сама боротися з болем набагато складніше, ніж із підтримкою фахівців/-чинь. Тому краще не залишатися зі своєю проблемою наодинці, а звертатися за професійною допомогою, наголошує психотерапевтка.
«Існує чимало факторів, що змушують людину тримати біль у собі: страх, срам, засуд чи просто нерозуміння собі. Нерідко травма працює так, що люди закриваються, і тоді пригніченість продовжується. Погіршуються стосунки у батьківщині, у парі, на роботі. Наслідком такого усамітнення може стати меланхолія або вживання алкоголю чи інших речовин, які викликають примарне відчуття душевного спокою. Це неодмінно впливатиме на среду потерпілих. Тому іноді звернення за допомогою – це спосіб захистити не лише собі, а й своїх близьких», – каже Марина Сириця.
Як оточенню підтримати потерпілих і не нашкодити їм
Насамперед батьківщина, друзі чи колеги потерпілого/-ої мають усвідомлювати, що будь-яка реакція на травму – нормальна. Це може бути втрата контролю над собою, спалахи агресії, порушення пам’яті та уваги. Це природні захисні механізми нашого організму. Звичайно, близьким дуже важко сприймати таку поведінку, тож важливо підходити до діалогу з розумінням.
Щоб не нашкодити потерпілому від насильства внаслідок війни, ми можемо говорити такі фрази:
- «Я буду поруч, коли тобі це потрібно»;
- «Я не ініціюю розмову, але якщо ти її потребуєш, я буду з тобою»;
- «Я не завжди знаю, що із цим робити, і це нормально, бо я не експерт/-ка. Але я можу пошукати тобі професійну підтримку, якщо ти її потребуватимеш».
Команда «Аврорі» надає консультації членам батьківщини потерпілих.
«Є таке напрям як психоедукація: наші фахівці та фахівчині розповідають, як правильно поводитися з людьми, що пережили насильство чи іншу психотравму», – ділиться пані Марина.
Близькі люди можуть бути присутніми на перших зустрічах із психотерапевтом/-кою. Іноді потерпілим від насильства легше розпочати роботу над травмою саме таким чином. Тоді партнерові/-рці важливо створити безпечні умови для потерпілих, стати таким собі «контейнером» для проживання почуттів. Однак слід враховувати, що часом складний досвід наших рідних травмує нас самих (ретравматизація – авт.). У такому разі варто обов’язково сказати про це спеціалістам і не поглиблювати проблему.
Головне у спілкуванні з потерпілими – не засуджувати їх. А від підтримка та розуміння оточення дозволяє легше і швидше пережити будь-яку страшну подію, резюмує психотерапевтка.
Онлайн-платформа «Аврора» створена Фондом ООН у галузі народонаселення за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та підтримки Правительства Великої Британії.
Статтю підготовлено у межах програми гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, за підтримки CERF (Central Emergency Response Fund).
Приєднуйтесь до “Галки” у Telegram, Instagram та Viber – найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні!
[ad_2]
Source link
