Місце жінки – на кухні. Принаймні, це пропагує переважна більшість рекламних роликів. Боротися з дискримінаційними моментами маркетингу в Україні взялися ще у 2011 році. Саме тоді були прийняті стандарти недискримінаційної реклами. За шість років їх дії пропорційно росте і число порушень і кількість штрафів. Про механізми впливу на подібні явища цього тижня говорили у Хмельницькому.
Нові шляхи збуту, нова продукція та новітні підходи для її рекламування. Сучасне суспільство хоче бачити якісний та впізнаваний товар. Вже 12 років поспіль у Хмельницькому збираються маркетологи, юристи, економісти та фахівці провідних вишів країни. Мета такого заходу – обговорити тенденції маркетингу та співпрацю з виробниками продукції.
Сьогодні не всі виробники зацікавлені у правильній рекламі свого товару. Тож такі заходи мають ще й практичну складову, бо сучасні технології дозволять стимулювати створення конкурентноздатної продукції.
Недобросовісні виробники часто свідомо вводять споживачів в оману. Юристи та маркетологи намагаються боротися з такими явищами, хоча сучасний ринок перенасичений порушеннями.
Окремим порушенням прав людини є сексизм у рекламі. Борди та відеоролики з оголеними тілами заполонили вітчизняні телеекрани . Пропагуючи сексуальну дискримінацію не лише жінок, а й чоловіків, рекламодавці захоплюють увагу потенційних споживачів продукції. Боротися з такими явищами в Україні почали у 2011 році , з появою стандартів недискримінаційної реклами. Відтоді на випадки звернень громадян з’явилися дієві механізми реагування. Цьогоріч було зроблено більше десятка експертних висновків для рекламодавців.
Вже традиційно у Хмельницькому проводиться тренінг для маркетологів задля визначення критеріїв дискримінаційної реклами.
Більше сорока учасників за круглим столом обговорили способи попередження проявів дискримінаційної реклами, адже часто боротьба з недобросовісними маркетологами лише на користь останнім.
На відвертий сексизм у рекламі у сучасному суспільстві бурхливо реагує молодь, тому що кожен ролик чи плакат несе і соціальну складову.
Хмельницький став сьомим містом в Україні, де відбувся подібний захід. Адже обмін досвідом місцевої влади та експертів покращує ефективність боротьби з дискримінаційною рекламою.
Кожен, хто побачив дискримінаційну рекламу, може подати на виробника продукції скаргу. Для цього варто звернутися до Міністерства соціальної політики електронним чи звичайним листом.
