Гроші на ремонт місцевих доріг загального користування лише почнуть надходить у державний бюджет наступного року. Але на Хмельниччині вже прикидають, скільки (хоча б у процентному вимірі) і на що витратять у першу чергу, йдеться в інформаціі, опублікованій на сайті облдержадміністрації.
Нікого не треба переконувати, що якість доріг – це і можливі інвестиції в економіку регіону, і нові транзитні можливості, і гарне транспортне сполучення, і зменшення кількості ДТП. Тому у кожної нової владної команди, крім лише їй притаманних “фішок” для зваблення виборців, обов’язково є пункт про дороги.
Теперішня команда вже при владі, а отже має втілювати обіцяне. Хмельниччині також щось дістанеться від очікуваних бюджетних надходжень. Зараз іде мова про понад 2,6 мільярда гривень, які протягом наступних трьох років мають влити в економіку області на облаштування доріг місцевого значення. Таким має бути трирічний обсяг державної субвенції, розрахованої саме для будівництва і реконструкції цих доріг.
У Хмельницькому відбулося вже друге засідання робочої групи, що працює над розподілом цих коштів. Про точні суми, звісно, поки не йдеться, але визначають що, де і коли потребуватиме вкладання грошей. На першому засіданні визначали пріоритети, за якими буде складатись перелік доріг, що підлягатимуть ремонту. Адже на все, що потребує ремонту, ясна річ, не вистачить.
Дивіться також: Швидко, якісно, економічно: у Хмельницькому ремонтують дороги за австрійською технологією
Зокрема вже визначили, що 10% від суми субвенції у 2020 році надійдуть на облаштування доріг у центрах ОТГ, які не є райцентрами або містами обласного значення. У 2021 році такий само відсоток надійде на ремонт комунальних доріг райцентрів, і в 2022 така ж питома частка фінансування дістанеться містам обласного значення.
На засіданні також уже представили перелік ділянок і доріг, які потрібно першочергово ремонтувати. Звісно, що той перелік орієнтовній. Адже при сьогоднішній мінливості української політики та економіки, невідомо де і з яким бюджетом ми будемо завтра. Але все-таки треба потроху ламати стару українську традицію – готуватися до гірших часів. Ліпше справді наперед подумати, куди буде вигідно вкласти гроші, коли (якщо) вони у нас з’являться.
