Людина жива, доки її пам’ятають: у Хмельницькому вшанували загиблих правоохоронців. Традиційно 22 серпня у капличці поруч із головним управлінням нацполіції краю проводять поминальну панахиду, покладають квіти до меморіалу пам’яті та вручають табельну зброю молодому поповненню. Роблять це символічно, адже, переконані, подвиг колег не має бути забутим, адже це – справжній приклад відданому служінню народу України.
34 прізвища викарбуваних на меморіалі пам’яті для поліцейських – не просто невідомі імена. Кожного із загиблих колег, правоохоронці Хмельниччини знають, адже вони – приклад честі та відданості. Колись усі вони давали присягу на вірність народові й не зрадили її, заплативши за це власним життям.
Без дітей залишилися батьки, без чоловіків дружини, без татусів синочки та донечки. Марина – донька молодшого лейтенанта міліції Вадима Харчука тоді була зовсім маленькою. Її тато загинув у 37 – його навмисне збив п’яний злочинець. 10 грудня 2005 року щасливе дитинство дівчинки перевернулося з ніг на голову.
Сьогодні Марина сама – молодший лейтенант поліції й отримує табельну зброю. Разом із молодою колегою Інною – донькою загиблого Володимира Гаріяна дівчата мріять про одне – не зрадити пам’ять про найдорожчих.
Традиційно табельну зброю молодим поліцейським в головному управлінні вручають саме у день пам’яті. Роблять це символічно, адже, переконані, подвиг колег у серці кожного має бути прикладом.
Після вручення табельної зброї новобранці разом із колегами поклали квіти до Меморіалу пам’яті, а серпня у капличці, розташованій поруч із головним управлінням нацполіції провели поминальну панахиду.
