У кожній сторінці — пам’ять, біль і вдячність. У Хмельницькому обласному науково- методичному центрі культури та мистецтва презентували книгу «Душа в місті Марії», присвячену оборонцям Маріуполя, які загинули, захищаючи місто та Україну від російських окупантів. У виданні зібрані 22 реальні історії загиблих оборонців та їхніх родин з різних куточків країни. Її авторка — Вікторія Колмикова, мешканка Вінниці, мати полеглого бійця полку «Азов» Романа Колмикова з позивним «Вахр».
На обкладинці книги — символічний образ пошматованого материнського серця. Воно стоїть мов постамент серед руїн зруйнованого Маріуполя — як знак болю, але водночас незламності. На презентацію меморіальної книги запросили матерів. Серед них — Тетяна Демчук, мама бійця Богдана Демчука на позивний «Вогник». Її син був серед тих, хто до останнього боронив Маріуполь. І назавжди залишився на «Азовсталі». Ще один син – у російських катівнях.
Поширити книгу серед жителів Хмельниччини ініціатива Тетяни Демчук. ЇЇ підтримала Хмельницька обласна рада. Тож знайти видання можна буде у бібліотеках, навчальних закладах та комунальних установах області.
Напередодні випуску книги, у 2023-ьому році Вікторія створила фотовиставка з однойменною назвою. Мама, син, та маріупольські тюльпани які розквітли на руїнах. Матері у чорно-білих відтінках, бо всі барви життя згасли, коли загинув сенс життя.
Видання вийшло двома мовами — українською та англійською, аби про подвиг оборонців Маріуполя дізналися і за кордоном. Зазвичай весна асоціюється з теплом. Але для матерів загиблих оборонців Маріуполя вона назавжди стала порою болю. Від 2022 року кожна весна повертає їх у ті страшні дні облоги міста. Особливо — у березень. Саме тоді, під час найзапекліших боїв, загинула найбільша кількість бійців полку «Азов».
Такі книги як «Душа в місті Марії» народжуються з болю, але стають голосом пам’яті. Вони зберігають імена, історії та любов, яку неможливо знищити навіть війною.
Відважні образи синів назавжди закарбовані на сторінках видання. І поки матері бережуть у серці любов до них, а Україна пам’ятає їхній подвиг — вони залишаються поруч із нами. У нашій пам’яті, у нашій свободі і в майбутньому, за яке вони віддали життя.
