У Херсоні у Владислави Музичук була своя невеличка студія краси. Вона саме зробила там ремонт, закупила меблі. Усі плани в одну мить змінили окупанти. Сталося найстрашніше, про що не вірила.
Речі збирали поспіхом під звуки вибухів. Херсон залишила з одним рюкзаком. Переїжджає у Львівську область, де мешкають родичі, а згодом на Хмельниччину, куди перебралися і батьки. В обласному центрі доводиться розпочинати все спочатку. Пошук житла, роботи, нових знайомих.
У Хмельницькому Владислава влаштовується майстринею манікюру. А згодом за усі роки праці заощадження ризикує і відкриває власний салон у Хмельницькому. Тепер серед її клієнтів багато переселенців, в тому числі із Херсону. Мріє повернутися до Херсону, але поки – немає змоги.
Тож, коли ситуація покращиться – Владислава шукатиме можливості повернутися до Херсону. А поки-що залишається жити й працювати у Хмельницькому. Який нагадує їй Херсон. Не вистачає лише моря.
