Оксана Сік разом із донечкою стоять біля світлини, на якій зображена вся сім’я. Її чоловік у 23-му пішов на війну, після навчання поїхав боронити Донеччину, а саме Покровськ. Загинув рятуючи пораненого побратима.
Минулого року на Хмельниччині був започаткований проєкт під назвою «Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе навіки». Тоді у фотороботах взяли участь близько сотні сімей, у 2025-му вже 406-ть родин.
Одним із символів фотовиставки став соняшник. Котрий нагадує про Іловайську трагедію 2014 року, коли під час виходу з оточення загинули сотні українських воїнів.
Зі сльозами на очах полотно обіймає пані Леонора. ЇЇ син Андрій Трачук війну зустрів у столиці. Буквально із перших хвилин став на захист батьківщини – спочатку в лавах тер оборони, далі у іншому підрозділі. Навчав новобранців проте, під час операції в Кринках, що на Херсонщині, загинув. Старший син після років служби в АТО і ООС боронить українське небо.
Проєкт розгорнули до дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність держави. Аби ще раз нагадати про те, якою ціною виборюється українська державність та мирне небо.
Багато хто до полотен прийшов цілими родинами. Доньки та дружина Віктора Пасєки на фото зображені в трьох, тримаючи нагороди Героя,які він отримав під час оборони країни.
