У школі Війтовецької громади вже багато років працює Світлана Борисівна Цап’як. Жінка народила та виховала два сини Олексія на Івана. Молодший загинув на війні. Молодий та усміхнений навіки завмер на фото. Коли народився, мама ніжно називала його Котигорошко. Жінка каже, ріс тихим та спокійним, тож мама не була довго у декреті. Малого Іванка часто брала із собою на роботу.
Хлопець закінчив школу та Волочиський аграрний ліцей, хоча вже у юнацькому віці думав про кар’єру військового. Іван працював на машинному заводі, а з початком великої війни пішов добровольцем у військомат.
Іван Білий був командиром кулеметного відділення роти вогневої підтримки, служив у 128-ій гірсько-щтурмовій бригаді. Останній бій молодший сержант прийняв під Запоріжжям, загинув внаслідок артилерійського обстрілу, а всі його хлопці тоді залишились живі. Напередодні загибелі вони востаннє спілкувались, каже Світлана Борисівна, це був день її народження.
Пані Світлана викладає у молодших класах. Каже, навіть першачки розуміють, що зараз відбувається в країні – під час хвилин мовчання вони зосереджені та серйозні.
Незважаючи на пережите горе, погане самопочуття, жінка мужньо тримається. Каже, робить це у пам’ять про загиблого сина.
