Ґанок Крупе́цького ліцею нагадує про ворожий напад у жовтні минулого року. Тоді навчальний заклад зазнав найбільших пошкоджень у громаді. Вибухова хвиля вибила понад сто вікон, чотири десятки дверей, уразила дах. Пошкодила новий шкільний автобус, придбаний за державні та кошти громади. За лічені дні у закладі діти продовжили навчання в очному форматі. Вікна закрили плівкою, зовнішні стіни обшили дошкою. І поступово розпочали відновлювати все як було раніше.
Нині «добрий день» у місцевому садочку «Сонечко». Тут знову гамірно та чутно дитячий сміх. 25 жовтня минулого року було навпаки. Тоді працівники вранці прийшли на роботу, а їх зустріли розбиті вікна, двері та зруйновані стіни.
1205 житлових будинків та 20 адміністративних споруд зазнали пошкоджень. Жителі громади реєструвалися на компенсацію збитків у місцевому ЦНАПі.
Відразу після атаки у громаді створили оперативний штаб. Поступово відновили освітні, медичні та адміністративні будівлі. Допомагали місцевим жителям. Оперативно на атаку відреагували у Хмельницькій обласній військовій та Шепетівській районній адміністраціях.
«Все, що нас не вбиває, робить сильнішими» – філософськи зауважує Валерій Михалюк. Попри все Крупе́цька громада продовжує рух вперед.
Українців не зламати. І жителі Крупе́цької громади довели це на власному прикладі. Як би не було важко продовжують допомагати армії й землякам, котрі зараз боронять Україну. Зупинятися, кажуть, не мають права. Про це щоднини нагадують світлини 11 – ти загиблих односельця.
