ВИСТАВКА РАРИТЕТНИХ ВИДАНЬ Т.ШЕВЧЕНКА У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ГЕРІАТРИЧНОМУ ПАНСІОНАТІ

198

Хмельницький письменник і поет Володимир Терновий написав вірш до дня народження Шевченка. Готується прочитати його для співмешканців Хмельницького геріатричного пансіонату. Каже, Шевченко відіграв важливу роль у його становленні як письменника і патріота.

Поряд розмістили колекцію присвячену Кобзареві. ЇЇ власник – Олесь Гуцуляк. Колекція налічує до сотні експонатів. Збирати їх розпочав зі студентських років. Каже, – ось цей примірник – датований 1920 роком – один із найпам’ятніших.

Олесь Гуцуляк родом з Буковини. Дідусь був освіченим селянином, що знав 6 мов, а його брат – один із засновників КПУ Західної України. Але обоє опинилися в «немилості» Радянської влади та були розстріляні. А мама і бабуся вислані до Сибіру. Там у 1950 році народився Олесь Гуцуляк, де мама і бабуся потайки прищеплювали любов до всього українського.

Від тої пори залишилися окремі спомини й ось ця робота бабусі Василини та матері Марії. Вона датована 1955 роком і виткана із Сибірської кропиви на кордоні тундри та тайги.

Особливу роль у житті відіграв Шевченко, – каже Олесь Гуцуляк. Вбачає схожість своєї і його долі. Спершу в засланні, а потім, коли служив в армії.

Олександр Гуцуляк і сам вишиває бісером. Ось ця одна з улюблених робіт із «прованського» бісеру – «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» Іллі Рєпіна. Не Рєпіна, а Ріпи, – зауважує Олесь Гуцуляк.

Шевченкові твори актуальні донині, – вважає Олександр Гуцуляк. Впевнений, що Тарасове слово звучить в окопах, – на передовій.

" " " "