Громадська організація Волонтерський лідер згуртував навколо себе небайдужих – допомагають донатами, харчами та необхідними речами на фронті, для ВПО та деокупованих територій. Ніна Корнієнко згуртували у стінах організації тих, для кого волонтерство стало покликанням
В окремих підрозділів – різняться потреби. Тому волонтери орієнтуються на запити військових. В тилу ж виготовляють різноманітні види сухпайків – це поживні супи, які мають тривалий термін зберігання. Шлях його приготування складається з кількох етапів, серед найголовніших – нарізання овочів, сушіння, формування складу та вакуумування.
Генератори, дрони, автівки – це те що завжди потрібне на фронті. Тому організація співпрацює з інщими волонтерами, аби своєчасно довозити найнеобхідніше, бо підрозділи щодня несуть великі технічні та людські втрати. Саме аби зменшити кількість людських смертей та надавати допомогу пораненим, на передовій самовіддано працюють медики. 25 років у професії та півтора року на фронті – такий медично-бойовий досвід Валентини Брояк Працювала начмедом частини – а нині в цивільній професії. День початку великої війни дуже добре пам’ятає.
Матеріального забезпечення, каже пані Валентина, як такого тоді не було. Лікарі намагались знайти волонтерів. Бракувало навіть аптечок.
За час служби бачила різні поранення, втрати та головне – бюрократичні перепони. Адже доводилось робити ще й паперову роботу.
Повертись до цивільного життя було важко каже, медикиня.
Валентина Францівна завжди на зв’язку зі своїм підрозділом.
Війна змінила життя чи не кожного українця. Адже вже ніколи ми не будемо такими як раніше. Проте боротьба з ворогом триває. Тож нині усі сили – на знищення окупантів.