ЗАГИБЕЛЬ ДІТЕЙ У ПОЖЕЖІ: АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАЛИШИВ В СИЛІ ВИРОК БАТЬКАМ

379

До Медисівки на Теофіпольщині черговий караул пожежної частини приїхав близько дев’ятої вечора – за менше, ніж 20 хв після повідомлення про пожежу. Та гасити вже було нічого – господарі упоралися з вогнем самотужки, утім він устиг забрати життя їхніх чотирьох дітей: хлопчики 5 й 2 років та дівчатка 6 років і семи місяців померли від гострого отруєння чадним газом.  За рік до трагедії їхній батько самовільно переобладнав піч у дитячій кімнаті, по суті відкривши доступ до полум’я у топці грубки. Дитячі ліжечка стояли небезпечно близько до нього.

З цією смертельною небезпекою того вечора батьки залишили малих наодинці: мати закрила їх у хаті з розтопленою грубкою, а сама пішла у центр села – зустрічати з роботи чоловіка, який затримувався за пиятикою, та на кілька годин зосталася з ним на автобусній зупинці. Обоє повернулися додому, коли рятувати дітей було вже пізно.

У жовтні минулого року Теофіпольський районний суд визнав чоловіка й жінку винними у злісному невиконанні батьківських обов’язків по догляду за дітьми та у порушенні вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель чотирьох дітей і засудив його до 5, а її – до 6 років позбавлення волі.

Захисники обох засуджених подали апеляційні скарги на вирок: нарікали на несправедливо суворе покарання й просили звільнити від його відбування на іспитовий строк. Мовляв, злочини вчинені з необережності, ніхто з батьків не передбачив таких тяжких наслідків (хоча й повинен був), обоє намагалися надати першу допомогу дітям, сприяли слідству та визнали вину, до того ж жінка на час судового провадження була вагітна.

Прохання призначити їм «умовне» озвучили в апеляційному суді й самі обвинувачені. Головний аргумент подружжя – не розлучати з немовлям, що саме місяць як у них народилося.

І визнання вини, і каяття, і вагітність обвинуваченої суд першої інстанції врахував, коли призначав покарання, уважає прокурор. Ба більше, вона зауважила, що у справі є не лише обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченим, на яких наголошує захист, бо суд визнав такою, що обтяжує покарання чоловікові, – вчинення злочину в стані сп’яніння, й нагадала, що жінку два роки тому притягували до адмінвідповідальності за залишення дітей без нагляду, щоправда, тоді обійшлося без трагічних наслідків.

Апеляційний суд погодився з вироком місцевого й констатував – правових підстав уважати призначене покарання несправедливим через суворість немає. «Колегія суддів з огляду на дані про особу обвинувачених, враховуючи наслідки вчинених злочинів, вважає, що досягти мети заходу примусу без ізоляції обвинувачених від суспільства неможливо», –з ухвали Хмельницького апеляційного суду.