Виборчий кодекс, який Верховна Рада ухвалила 11 липня, передбачає запровадження гендерних квот в Україні на рівні 40%. Згідно з поправками до кодексу, у кожній п’ятірці партійного виборчого списку мають бути як чоловіки, так і жінки (не менше ніж два кандидати кожної статі). Запрацює новий закон з 2023 року. Разом з тим новий правопис вимагає використання фемінітивів – слів жіночого роду, аналогічних поняттям чоловічого роду, як то льотчик – льотчиця, письменник – письменниця, професор – професорка. Чи вплинуть такі нововведення на збільшення кількості жінок у політиці і не тільки – обговорили громадські активістки міста.
11 липня 2019 року Верховна Рада України прийняла Виборчий кодекс – наймасштабніший законопроект діючого парламенту. Важливим стало прийняття норми про гендерні квоти, яка у проєкті Виборчого кодексу звучить наступним чином: «При формуванні виборчих списків кандидатів організація партії повинна забезпечити у кожній п’ятірці кожного виборчого списку присутність як чоловіків, так і жінок (не менше ніж двох кожної статі)». При такому розподілі місць, гндерна квота становитиме щонайменше 40% жінок у виборчих списках.
Громадські активістки, політикині та волонтерки міста обговорили, як такі нововведення вплинуть на участь жінок у політичних та громадських процесах. Громадська діячка Леся Стебло каже, кількість жінок-депутаток збільшилась в порівнянні з минулими роками. До прикладу, на нещодавніх парламентських виборах по Хмельницькій області балотувалось 14 кандидаток. Пані Леся наголошує, нині чоловіки почали сприймати жінок як рівних колег та опонентів.
Використання фемінітивів в українській мові також впливає на роль жінки у сіспільстві, кажуть активістки. Набувати поширення в Україні фемінітиви почали наприкінці XX століття, хоча до 1973 року їх можна було зустріти в безлічі матеріалів. Причину зникнення лінгвісти вбачають у русифікації української мови та письма. Новий український правопис рекомендує використовувати фемінітиви у всіх сферах життя. Такі слова допоможуть жінкам стати більш видимими, кажуть громадські діячки.
Вживання фемінітивів – це закономірний процес, що засвідчує поступ суспільства. Якщо жінки займають посади на рівні з чоловіками, це повинно віддзеркалитись на різних зрізах, і мовному зокрема.
