Алла Варава з містечка Волноваха, що на Донеччині кілька разів бувала на західній Україні, однак на Поділля приїхала вперше. Тут дівчинка разом із однолітками відсвяткувала Великдень. На яскраву зустріч від ровесників з Хмельницького не очікувала.
Діти віком від десяти до шістнадцяти років, кажуть організатори, є тією ниточкою, котра пов’язує Схід та Захід країни. Понад півсотні дітей з Волновахи, аби отримати можливість відсвяткувати Великдень на Хмельниччині пройшли відбіркові випробування. Тож у подорож поїхали кращі з кращих.
У Хмельницькому школярів з Волновахи зустрічали їхні однолітки. Учні гімназії №1 працюють у волонтерському русі, збирають допомогу для військових, відправляють україномовні книги на Схід країни. Тут вже готові реалізовувати спільні учнівські проекти.
Гарна нагода знайти нових товаришів, а для декого і привід побачитися зі старими добрими друзями. Ті, хто брав участь у проекті «Дитячий футбол миру» раді зустрітися знову. Учень шостого класу Володимир Скоморохов із товаришами по команді спілкується, й залюбки пригадує спільні подорожі до Австрії та Угорщини.
Зустріч для однолітків зі Сходу школярі гімназії номер один готували самостійно. Для кожної вікової групи передбачили окремі локації, де юнаки та дівчата мали змогу обговорити будь-які теми, головне, кажуть, не згадувати про війну.
У Хмельницькому діти встигли не лише познайомитися з однолітками, а й побувати на екскурсії у обласній адміністрації, та відвідати місцевий музей фотомистецтва. Михайло професійно займається вокалом, співає більше ніж десятьма мовами світу. Хлопець неодноразово представляв Україну на міжнародних конкурсах. Він добре знає, що об’єднує людей.
Дітям легше знаходити спільну мову, ніж дорослим. Малеча радо обмінювалася подарунками, й вони вже чекають нагоди, аби зустрітися знову.
На Хмельниччині дітей зі Сходу знайомили з місцевими традиціями. Для них підготували багато екскурсій та розваг. Жила на Великодні свята малеча у родинах Дунаєвецької та Кам’янець-Подільської громад. До слова, усі охочі прийняти у себе маленьких вихідців з Донбасу зголошувалися самі. Навіть більше, нині вже є черга з тих, хто готовий прийняти гостей зі Сходу у себе вдома в майбутньому.
Протягом Великодня діти побачили наймальовничіші куточки Поділля. Для них підготували розваги, веселощі, а головне, атмосферу справжнього світлого свята, яким і повинно бути свято Воскресіння Христове.
Ці діти добре знають, що таке війна. Не зважаючи, що пройшло багато часу, вони все одно пам’ятають, як воно – коли на вулицях твого рідного міста говорить зброя.
Діти, котрі приїхали святкувати Великдень на Поділля отримали не лише подарунки та гарно провели час. Яскраві враження та спогади в майбутньому, дозволять їм стати такими собі дипломатами, котрі добре знають – Україна – єдина.
Організатори вже готуються до наступного приїзду малечі зі сходу на Поділля. У планах візити влітку та на Різдвяні свята.
