Собака – друг, але не кожний і не завжди .Тож як реагувати, коли напад вже відбувся? Судові спецпризначенці Хмельниччини навчалися прийомам самооборони від бійцівських псів. Реалії сьогодення вимагають від них бути універсальними бійцями, тож у спецкостюмах та під пильним наглядом фахівців охоронці Феміди подивилися власному страху у вічі.
Бігти, завмерти на місці чи нападати у відповідь? Це питання судові спецпризначенці ставлять психологу Територіального управління. Цього дня на них усіх чекає зустріч із власним страхом – собакою, яка за командою нападатиме. Тож спочатку їх готують психологічно. Спеціалістка показує, як долати стрес дихальними методиками.
Теорію спецпризначенці закріплюють на практиці. Взвод швидкого реагування прибуває на місце призначення, де на них чекають службові собаки. Їх темперамент чути здаля.
Першими до умовного вольєру йдуть командири. Вони уважно слухають поради фахівців-кінологів та одягають спеціальні костюми, які важко прокусити.
На засніженій галявині американський пітбуль, середньоазійська вівчарка, канекорсо та мітільшнауцер. При нападі порода та розмір не мають великого значення, а от характер собаки відіграють вирішальну роль. Валерій Трембач цього дня допомагає судовим охоронцям реагувати на агресію чотирилапих правильно і нагадує їм, ховати руки. Додає, у цьому двобої – хлопці молодці.
Суворі реалії вимагають від судових охоронців бути «універсальними бійцями». Тож їх готують до будь-яких ситуацій, що лише можуть виникнути на службі.
Тим часом, бійці, які виходять із поєдинку, діляться емоціями. Руки та ноги у них цілі, страх перед собаками поволі відступив. Але відчуття, коли чотирилапий показує зуби – полоскотали нерви.
Насамкінець кілька порад від кінологів, аби залишитись без укусів під час сутички із собакою. Впасти на землю та закрити голову руками – це показати свій страх . Потрібно встояти на ногах. З допомогою підручних предметів можна утримувати тварину на відстані.
