Експортно-імпортні операції в Україні мають бути збалансовані. Якщо Україна не експортуватиме агропродукцію, руду та метал, не отримає валютних надходжень до бюджету. Таку думку в ефірі хмельницького телеканалу TV7+ висловив народний депутат з групи “Партія “За майбутнє”, член Аграрного комітету ВРУ Сергій Лабазюк.
Парламентар акцентує на валютних запозиченнях України, які потрібно з часом повертати. До цього додаються витрати різного характеру, і ключові – це імпортні видатки. Так, розблокування морських портів – позитивна новина для вітчизняної економіки, проте відправка караванів з зерном кардинально не вплине на зниження курсу долара в Україні.
«Ми купуємо за валюту. Відповідно, якщо імпортних операцій більше за експортних, економіка виснажується. За 4 місяці ми вже «з’їли» 12 млрд доларів золото-валютний запасу України! Тобто використали ці кошти на покриття експортно-імпортного балансу. Відновлення експорту морським шляхом трішки стабілізує ситуацію. Проте я не прогнозую зниження курсу долара, але вірю, що завдяки продажу зерна вдасться зупинити ріст. Аби обійти ситуацію зниження доходів-ріст видатків нам потрібно зберегти курс долара і стримати інфляцію. На це потрібен час», – пояснює Сергій Лабазюк.
За словами парламентаря, наразі на ринку сільськогосподарської продукції кардинальних змін у зв’язку з відправкою караванів за кордон не спостерігається. Українські аграрії, на жаль, цьогоріч не отримають прибутки, наголошує член Аграрного комітету. А все з причини збільшення витрат на логістику та неможливість відправити з портів продукцію за короткий проміжок часу.
«Ті 16 суден, які зараз стоять в портах, були завантажені й продані ще до війни. Зараз вони очікують відправки. Таких суден в портах багато, і їх відправка може тривати місяці. Близько 15-20 млн тонн зерна залишилося ще з торішнього врожаю. Ще плюс 15 млн тонн зібрали нового. За підрахунками Міністерства інфраструктури, 2-3 млн тонн зерна планується вивозити щомісяця, тобто тільки торішній врожай ми зможемо продати за рік! А ми ще не зібрали пізні зернові, а там ще близько 50 млн тонн. Тобто потрібно багато часу, аби зміни були відчутні. Тому робота над розширенням логістичних шляхів триває», – пояснює Лабазюк.
