Вдвічі менше: за 10 років кількість дітей-сиріт в області скоротилася до мінімуму. Якщо у 2009-му покинутої батьками малечі налічувалося 4 тисячі, у 2019-му – таких діток менш, аніж 1800. Майже всі вони виховуються у родинах. В державних закладах перебуває лише 221 дитина. Причому в інтернатах – одиниці. В основному малеча знаходиться у закладах тимчасового перебування. Це – дитбудинок на Львівському шосе, «Подолянчик», «Щасливе дитинство» та «Берізка».
Пані Світлана роботі виховательки у Берізці віддала 10 років. Жінка працює з малечею до 2 років. Каже, доглядати таку кількість діток – нелегко. Інколи робота доводить до сліз.
Пані Світлана каже, зазвичай це – сльози радості. Адже, і вона, і решта вихователів добре знають святу істину.
Повернення дітей у родину – головна мета, яку бачать перед собою в Берізці. Заклад – тимчасовий. Тут дітей виховують лише до 7 років.
Берізка розрахована на 110 діток. Минулоріч майже половина вихованців знайшли свої сім’ї.
Цьогоріч в сім’ю передали 29 діток. Катерина Горин не приховує, забирають не всіх, адже більшість малечі – хвора.
Насправді не всі недуги, від яких страждає малеча – невиліковні. Психологічні вади, до прикладу, легко виправляються любов’ю. Дітки змінюються, як тільки змінюються умови їхнього виховання.
У закладі і справді є все необхідне. Іграшок – хоч відбавляй.
Попри такі комфортні умови, малечі не вистачає уваги.
Й батьківського тепла, якого попри всі плюси, ніколи не замінять в соціальному закладі.
