Історія лікаря, який замінив зручний кабінет на бліндажі та окопи. 30-річний Віталій Прохорчук став бойовим медиком на початку повномасштабного вторгнення. На його рахунку, сотні врятованих побратимів, збережені кінцівки. А на початку лютого Віталія відзначили найвищим званням, тож тепер він Заслужений лікар України.
З 2019 року Віталій Прохорчук працював у Дунаєвецькій багатопрофільній лікарні. Та коли почалась повномасштабна війна зрозумів – його вміння та досвід стануть у нагоді на фронті. Декілька місяців чоловік оббивав поріг тцк, і вже в серпні вирушив на фронт.
До польових умов, операцій у наметі посеред лісу, та обробці ран в окопах Віталій звик швидко. Та все ж на початку було страшно. Поранених було багато, і його маленька кімната була схожа на конвеєр, який зупинявся лише в очікуванні наступного побратима.
Надія на життя, ось що повинен був вселити медик у кожного пораненого, незважаючи на його стан. Адже моральна підтримка- фундамент, на якому тримається військо. Хоч і з часом цей фундамент може давати тріщину.
За свою важку, та вкрай необхідну роботу, на початку лютого Віталія Прохорчука відзначили званням Заслужений лікар України. Це було приємною несподіванкою, каже медик.
Зараз Віталій перебуває у 10-ти денній відпустці, та вже за декілька днів бойовий медик знову вирушає на фронт. Каже, там його чекають хлопці та чимало роботи, головна з яких – здобути омріяну перемогу.
