ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН ПОХОВАНИЙ ПІД БЕТОНОМ

2

Таким у пам’яті Поліни назавжди залишиться Маріупольський драматичний театр. Красивий, вишуканий, сповнений життя та емоцій він був доки в Україну не увірвались росіяни. Поліна пережила вже другий напад окупантів на рідний Маріуполь. Перша спроба була невдалою.

Напавши на Маріуполь вдруге росіянам вдалось окупувати територію. Жахливі обстріли, катівні, вбивства посеред вулиць, знищення будинків, у 2022-му місто перетворилось на пекло. Місцем прихистку для чоловіків, жінок та дітей став саме драмтеатр. Перед будівлею зробили надпис величезними літерами «Дети», сподіваючись на розуміння рашистських пілотів, та для вбивць не існує слова стоп. 16 березня російська авіація скинула на театр бомбу. Тонни бетону склались як картковий будиночок забравши із собою життя дорослих та малих маріупольців.

Вже 28 грудня 2025 року, через 3 роки на місці однієї із найбільших трагедій, окупанти провели концерт з нагоди відновлення театру. Маріупольці називають це танцями на кістках, для них ця відновлена в лапках будівля вже ніколи не буде настільки живою як була до повномасштабного вторгнення.

До четвертих роковин бомбардування Драм театру у Хмельницькому відбулась акція пам’яті, аби вшанувати кожне загублене життя. Маріуполь – це Україна.

" " " "