Загалом на порядку денному було близько 80 питань. Серед них надання соціальної допомоги, виконання бюджету та розподіл комунальної техніки. Здавалось би, повсякденні теми, та, вочевидь, дуже секретні. Незрозуміло з якого дива голові громади заманулося ініціювати саме закрите засідання. Справа в тому, що після приїзду знімальної групи голова спочатку вирішив перенести засідання. Проте згодом голосування все ж відбулось. Але за зачиненими дверима.
Чергова сесія Ярмолинецької громади. На порядку денному понад 4 десятки питань. Питання буденні, стосуються повсякденної життєдіяльності. Чому ж тоді не раді знімальній групі?
Депутати, з порушенням законодавства, підняттям рук вирішили – журналістам у залі не місце. Вимоги покинути сесію звучали із відвертою погрозою.
Та зауваження, що журналісти таки мають право бути на сесії – головуючий спочатку вирішив відмінити засідання, проте згодом знайшов інший вихід.
Які питання з порядку денного вимагають такої секретності до пуття не можуть пояснити і в юридичному відділу громади. І в унісон до голови його керівник теж уникає публічності.
А можливо відповідь криється у тому, у скромному розділі «Різне» затаїлось понад тридцять земельних питань. А дерибан зовсім не терпить публічності. Заявник по одному із них каже, на лице підробка вхідної документації.
Як каже один із місцевих депутатів, інформації по земельних питаннях вони отримують недостатньо, а провладна більшість голосує як скерує голова.
Чому ініціював закрите засідання, які з питань носять характер під шрифом цілком таємно? У голови громади пояснень не має. Точніше є, одне. У всьому винні журналісти.
Як пояснює медіаюрист інституту масової інформації Алі Сафаров, журналісти не порушили закон, зайшовши до сесійної зали. А от голосування депутатів про дозвіл на зйомку було юридично невмотивованим.
Уже перші кроки молодої громади викликають відвертий подив. Адже закриті засідання сесії – це новина для багатьох депутатів.
Тож така поведінка голови громади викликає багато питань до прозорості голосування. Бо відкритість у роботі органів влади має стояти на першому місці.
Медіаюрист додає, усі заяви журналістів про порушення їх прав фіксують в моніторингу Інституті масової інформації. За лютий есперти ІМІ задокументували 16 таких звернень.
