Грицівська селищна голова та житель Полонного познайомилися у листопаді 2019 року: чоловік звернувся до неї з проханням надати в оренду дві земельні ділянки для розміщення об’єктів реклами. Домовилися до того, що позитивне розв’язання цього питання з депутатами обійдеться у 600 доларів США. Одноголосне рішення позачергової сесії 9 грудня – й дзвінок селищної голови орендареві: документи готові. За два дні він вже був у селищній раді й в обмін на рішення передав очільниці 600 доларів. З обвинуваченням в одержанні неправомірної вигоди з використанням влади або службового становища посадовиця сіла на лаву підсудних. Шепетівський міськрайонний суд, встановивши, що складу цього злочину в її діях немає, позаяк вирішення земельних питань належить до компетенції депутатів, а не одноосібно селищної голови, перекваліфікував діяння й визнав її винною у зловживанні впливом. Це була провокація, заявляє захист в апеляційному суді. Адвокат нині вже колишньої селищної голови каже, що про це свідчать усі дії викривача – він експоліцейський, добре знайомий з представниками органу досудового розслідування, не мав наміру дійсно займатися підприємництвом, пов’язаним з рекламою, сам ініціював дзвінки і пропозиції. Та й вимоги платити за рішення, стверджує, не було.
Ексочільниця громади підтверджує: ситуація з опаленням місцевої лікарні тоді була критичною. Гроші на переобладнання котельні збирали усім миром – і в гривнях, і в валюті та перераховували благодійному фонду. Це ж мала зробити і з шістьма сотнями американських доларів, які, запевняє, добровільно дав майбутній орендар.
Прокурор уважає вирок місцевого суду законним і каже, що орган досудового розслідування лише фіксував злочин, а не ініціював його.
Суду не надали жодних доказів, які б породжували об`єктивні побоювання, що викривач, в минулому дійсно працівник поліції, міг мати приховані мотиви й безпідставно повідомити неправду про обвинувачену, зазначає суддівська колегія апеляційного. І додає – селищна голова не мала права домовлятися з орендарем й отримувати ці гроші. Як діяти у разі пропозиції неправомірної вигоди, пише Закон «Про запобігання корупції». Утім, жодного пункту того алгоритму посадовиця не виконала, натомість взяла гроші. Апеляційний суд погодився з кваліфікацією дій й призначеним їй покаранням в межах санкції інкримінованої статті у редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення – у виді штрафу (у новій редакції кримінальна відповідальність посилена).
