[ad_1]
Ще на початку російсько-української війни, 13 червня 2014 року спецпризначенці МВС України, нацгвардійці, та бійці добровольчих батальйонів «Азов» та «Дніпро-1» визволили Маріуполь від російських ДРГ та бойовиків «ДНР».
З тих самих часів Маріуполь став містом героїзму, стійкості та самопожертви, другим містом після Лиману, визволеним силами АТО в ході літнього наступу 2014 року. «Марік», як його називають військові, постійно зазнавав ворожих атак та обстрілів важкою зброєю, але ніколи не здавався та міцно стояв на сторожі українського Приазов’я.
Під час оборони Маріуполя Збройні сили України дбали в першу чергу про мирне місцеве населення, про їх життя та безпеку, а втрати і руйнування під час визволення у червні 2014 року були мінімальними.
Саме за поразку у 2014 році, нескореність та мужність, і зненавиділи його бойовики псевдореспубліки «ДНР» та росіяни, і тому руйнували його під час повномасштабного вторгнення росії у 2022 році важкою зброєю як тільки могли. Вони перетворили на згарище це друге за розміром місто Донбасу, яке було відбудоване та облаштоване для комфортного життя мирних українців.
Ще на початку весни 2022 року Маріуполь став синонімом української стійкості та відваги, стримуючи біля себе величезні сили ворога, та не даючи змогу перекинути їх на інші більш важливі напрямки оборони українського війська.
А ще Маріуполь став доказом російського варварства та жорстокості, адже всі бачили обстріли житлових будинків з танків прямою наводкою, бомбардування мирних мешканців 500 кг авіабомбами, які укрилися в бомбосховищі Драматичного театру, розстріли мирних, беззбройних мешканців прямо на вулицях без усілякої причини, розстріли евакуаційних колон, знищення всієї інфраструктури міста за допомогою важкої артилерії та ракетних систем.
Окупанти втратили своє лице і шанси на перемогу у цій війні, а в битві за Маріуполь заволоділи лише руїнами і полоненими.
Маріуполь назавжди залишиться символом стійкості українських воїнів та обов’язково буде звільнений від окупантів.
[ad_2]
Source link
