Ганна Величко пояснює, що синдром відкладеного життя – це не просто назва чи новомодні слова. На жаль, це певний спосіб життя, якого багатьох з нас привчили, показали на власному прикладі.
«Наприклад: виспиш, коли будуть канікули, подивишся телевізор на тих же канікулах. Цю сукню я тобі купила на свято, а ти чому її сьогодні одягла? Що день особливий? Посуд цей тільки на свято, і то – для особливих гостей»,
– пояснює Ганна Величко.
За її словами, за маленькими, але значущими моментами ми фіксуємо для себе, що все має бути присвячене чомусь чи комусь. Але це єдина причина відкладеного життя. Причиною може стати невміння планувати занижена самооцінка.
Симптоми синдрому відкладеного життя
У синдрому відкладеного життя є свої симптоми:
- людина постійно живе в очікуванні чогось;
- схильний до накопичення;
- не вміє радіти справжньому.
Небезпека цього стану в тому, що люди пропускають сьогодні, не живуть справжнім, а створюють собі ілюзії, а ілюзії руйнуються від втоми очікування та самознецінення. Зрештою, людина перебуває в полоні якихось хибних образів, сюжетів, з якими вона ніколи не стикається.
Що робити із почуттям провини?
Ганна Величко зазначає, що сьогодні через військові дії багато українців поставили власне життя на паузу. А все найкраще відбудеться після війни, ось тоді ми житимемо і будуватимемо плани, радітимемо і святкуватимемо. Але ніхто не знає, коли це завершиться, а життя йде і час не чекає. Вона пояснює: «тому, відчуваючи провину за своє життя і за те, що ви продовжуєте жити та радіти – це насамперед веде вас до внутрішнього емоційного самознищення. Пам’ятайте, що життя продовжується, і саме за це зараз борються наші військовослужбовці, і наш емоційний стан для них також важливий. Оскільки після війни вони повернуться саме до нас і у нас мають бути сили та ресурси підтримати їх».
Читайте також: Чи потрібно шкодувати себе і як перестати це робити?
Позитивні емоції потрібні всім
Ви напевно бачили людей у військовій формі у ТЦ чи театрі чи на дитячому майданчику. Бо військові, як і цивільні, прагнуть провести свій вільний час із задоволенням. “Позитивні емоції нам усім потрібні, щоб рухатися далі”, – пояснює Ганна Величко.
Уляна Громович, керівник проектів ГО Veterans HUB ODESA, ділиться своїм досвідом спілкування з військовими. За її словами, військовослужбовці часто зазначають, що ми маємо продовжувати жити. Адже вони борються за нашу свободу, нашу незалежність. Вона вважає, що для військових важливо, щоб вони розуміли, що те, за що вони борються, ми це виконуємо і таким чином ми їх підтримуватимемо.
«Пора ставити ялинку, настав час жити. Не треба зупинятися, не треба сумувати. Потрібно вірити у краще та всіляко підтримувати наші Збройні Сили України, щоб вони бачили нашу підтримку та розуміли, що у них надійний тил. А якщо надійний тил, то перемога не за горами».
Уляна розповіла про незвичайну ялинку, яка прикрашає приміщення ГО Veterans HUB ODESA. Вона зі кістяка російської касетної ракети «Ураган», яку наші захисники привезли з Херсона. Ось так смертоносна зброя стала символом свята та нової доби.
Подивимося ще на нове опитування соціологічної групи «Рейтинг». Його проводили наприкінці листопада. За його даними, дві третини опитаних очікують, що наступний 2023 рік буде кращим за попередній. 12% вважають, що рік буде таким самим, 16% – гірше. Порівняно з минулорічним дослідженням показники оптимістичніші. Також майже 90% дивляться в 2023 з оптимізмом і лише 6% – з песимізмом.
Як пов’язані святкування Нового року та почуття безпеки?
Звичайно, ви можете зробити по-своєму. Але клінічний психолог Ганна Величко виступає за святкування Нового року.
«Так, це святкування відрізнятиметься від минулих навіть тим, що не буде салюту та інших звичних нам речей. Але прикрасити ялинку, приготувати подарунки та покликати рідних – це необхідно зробити, оскільки це дає нам почуття стабільності та сімейних традицій. Для дітей це може навіть спрацювати як почуття безпеки»,
– розповідає Ганна Величко.
Вона також рекомендує залишити сімейні традиції наскільки це можливо. Так, не всім, на превеликий жаль, це під силу сьогодні. Бо кожен із нас має різне становище. Хтось втратив близьку, рідну, дорогу людину і зараз правда не до свят і не до радості. І штучна радість не принесе задоволення. Тому головна рекомендація від нашого спікера:
«Будьте уважні до себе та своїх бажань. Якщо вам хочеться просто відпочити без особливого свята, дозвольте собі це, але якщо в сім’ї є дитина, не позбавляйте її можливості радіти святу».
Ще про один аспект новорічної безпеки нагадує Уляна Громович:
«Не можна запускати салюти, бо це у воєнний час заборонено. Все повинно бути в міру. Не потрібно влаштовувати гучних великих гулянь із гучною музикою. Потрібно до цього поставитися розумно та відповідально. І обов’язково донатити на ЗСУ»
І на закінчення. Вчені кафедри психології та педагогіки Полтавської політехніки ім. Ю. Кондратюка влітку цього року склали збірку про синдром відкладеного життя. І дійшли висновку: «Цінуєте сьогодні, бо час – один із найдорожчих ресурсів. Тож якщо життя подарувало вам можливості, не втрачайте їх. Шанси, які ви маєте сьогодні, унікальні, тому дійте відповідно до обставин. Здійсніть хоч одну свою мрію зараз. Це і будуть прості, але дієві кроки щодо подолання синдрому відкладеного життя».
Ще за темою: Чи потрібні новорічні свята за умов війни: що радять психологи?
Ольга Лопатюк
Фото: Vesti.ua
Актуальна інформація ЗА Одесу у нашому Telegram канал! Новини, фоторепортажі та історичні факти про Одесу.
Читайте нас у Viber! На каналі «Комуналка» розповідаємо про комунальні платежі, тарифи, пільги та субсидії.
[ad_2]
Source link
