“Місто” Івано-Франківськ – Франківець прихистивши десяток отруйних павуків та черепах, яких господарі не змогли забрати за кордон

Мешканець Івано-Франківська осілив у своєму домі 30 екзотичних вимушених переселенців.

Броньовані африканські сомі, хижі амазонські жаби-альбіноси, черепахи та отруйний павук-птахоїд – три десятки екзотичних тварин, прихистивши у своїй невеликій квартирі франківець Тарас Олійник.

Називає їх вимушеними переселенцями, адже їхні господарі, втікаючи з-під обстрілів, спасали й своїх домашніх улюбленців, але за кордон екзотичних тварин брати з собою не наважились. Досвідчений колекціонер екзотів став для них справжнім спасінням, розповідає ТСН.

В одній кімнаті живе сам із сім’єю, іншу Тарас Олійник віддав незвичним переселенцям, яких тут три десятки. З Лисичанська – шиншила та сирійські та джунгальські хом’яки, морські свинки із Сєвєродонецька, з Ірпеня – грізніші за піраній амазонські змієголови та хижі черепахи.

“Їхній укус такий, як від дзьоба орла. Тобто вони можуть без жодних зусиль сталевий дріт перекусити. Така черепаха, якщо вона буде голодною, може відтяти пальця за лічені секунди”, – розповідає колекціонер.

У щільно зачиненому тераріумі один із найотруйніших павуків світу – птахоїд. “Укус для людини може бути фатальним – у лічені хвилини, якщо не запровадиться протиотрута”, – пояснює Тарас.

Пан павука має інвалідність, тож із сім’єю евакуювався до Лондона, а брати домашнього улюбленця із собою не наважився. Інакше, шуткує, довелося б жити на вулиці. Майже місяць шукав в Україні для нього добрі руки. “Людей, яких я знаю, не любити павуків. Тому я впевнений, було б важко. Навіть з підбором кормів. Тому рішення було правильним. Я говорю, що я не люблю робити ні тварини поганих розумів, ні тих людей, з якими я проживаю”, – каже господар павука Віталій.

Досвідчений власник домашнього екзотаріуму Тарас на початку повномасштабного вторгнення рашистів надавав прихисток не лише тваринам, а й їхнім господарям. Нарешті люди роз’їхалися, а екзоти залишились. Додаткові клопоти колекціонера не лякають, він каже, що цим ми й відрізняємося від рашистів, що не кидаємо на произвол тих, кого приручили. Навіть павуки та черепахи мають здатність звикати до своїх опікунів.

“Дуже багато відходів продуктів життєдіяльності від тих черепах. Тобто майже після кожного харчування вони потребують зміни води. То все-таки треба вибирати ту годину і десь урізати собі в чомусь. Я радше яблуко чи банан не з’їм сам. Шиншила від дуже любити гозинаки, вони дуже люблять смаколики солодкі. Вона їх у мене уплітає за обидві щічки”, – розповідає чоловік.

На емоційне розвантаження до свого екзотаріуму Тарас Олійник запрошує військових та волонтерів, аби ті хоч трохи забули фронтове жахіття. Дає пестити тваринок, годувати та розважає розповідями про них. Більшість на таку реабілітацію приходять із дітьми.

На щастя, каже колекціонер, що екзоти ненавмисно підібралися такі, що днями і в природі можуть жити у воді без кислорода та світла, коли виключається електроенергія та знеструмлюються тераріуми.

Схожі записи