ZAXID.NET – Історія Олександра Усика: початок кар’єри, победи, скандали

166

Пізно увечері 20 серпня увага багатьох українців буде прикута до реваншу Олександра Усика та Ентоні Джошуа. Українець готувався до нього з кінця березня і відтоді не лише покращував свою фізичну форму, а й запустив оселедця з вусами та перетворився на справжнього козака. «Так це ж було вже», – скаже уважний поціновувач боксу, який слідкує за кар’єрою Олександра Усика понад 10 років. І це справді було.

ZAXID.NET розповідає історію перетворення найвідомішого чинного українського боксера як він танцював гопака на Олімпіаді, згодом увійшов до бази «Миротворця», а зараз знову стає символом вільної України.

***

Переможний гопак

Майбутній олімпійський чемпіон та абсолютний чемпіон у першій важкій вазі народився у Сімферополі. Його батьки – родом із північної України: мама – з Чернігівщини, тато – із Сумщини. Займатися боксом почав у 15 років. Школу закінчивши у Сімферополі, де також навчалася і його майбутня дружина Катерина, а далі навчався у Львівському університеті фізичної культури у тому числі закінчивши аспірантуру.

Під час підготовки до Олімпіади-2008 у Пекіні Олександр Усик здружився з іншим відомим українським боксером Василем Ломаченком. Василеві вдалося тоді взяти олімпійське золото, натомість Олександр зазнав поразки в іншому колі. Вже на наступній Олімпіаді у Лондоні обидва товариші стали чемпіонами. Олександр Усик, який тоді запустив собі козацького оселедця, запам’ятався глядачам ще й гопаком, який він станцював після переможного бою. Пізніше на Олімпіаді гопак станцював ще один український боксер – Денис Берінчик, який виграв срібну медаль.

Після успішної Олімпіади Усік з Ломаченком один сезон виступали за новостворену напівпрофесійну боксерську команду з патріотичним назвою «Українські отамані». Обоє не програли жодного бою за цю годину, а відтак вирішили розпочати професійну кар’єру. Але про неї ми говорити детально не будемо – це можна прочитати у «Вікіпедії». Лише зазначимо, що Олександр Усик не програв досі жодного бою і став абсолютним чемпіоном у першій важкій вазі, після чого перейшов у важку вагову категорію.

Крим – божий, а ми всі – слов’яни

У 2013 році розпочалася не лише професійна кар’єра Усіка та Ломаченка, а й Євромайдан, далі – анексія Криму, окупація частини Луганщини та Донеччини та війна. Ці події, точніше їхнє сприйняття та трактування стали своєрідним маркером для ідентифікації людей. І тут Усік, а ще більше – його кум Ломаченко, тест на патріотизм не пройшли.

У липні 2016 року на прес-конференції перед поєдинком за пояс WBO проти поляка Кшиштофа Гловацького Усіка запитали, чи Крим – це Україна. Він відповідав: «Крим – це мій дім Я дуже його люблю, там народився я та мої діти. Крим – це Крим». Пізніше у нього Крим ставши “божим”.

«У Криму за мене вболівають. У мене в Росії дуже багато шанувальників, по всій Росії. І в принципі я не поділяю наші народи, бо ми – слов’яни. Давайте так говорити. Перешкоди є тільки у мене в голові», – сказавши він раніше того ж року.

Чималу роль у формуванні таких поглядів в українського боксера зіграла, очевидно, УПЦ МП, активним парафіянином якої він є. У 2020 році він разом з Ломаченком, російськими священиками та акторами знявся у відеопривітання православних з Пасхою. Та більш скандальною стала їхня доля у зйомках документального фільму РПЦ «Здрастуйте, брате, Христе Воскресе!», де розповіли про дружбу з росіянами та «єдиний народ». Після цього їх внесли до бази сайту «Миротворець».

«Я, в першу чергу, спілкуюся з людиною, і для мене не має значення її національність. Я спілкуюся з людиною, а не з нацією. (…) Ми колись з хлопцями з Москви пили чай з однієї чашки і їли кашу з однієї миски, а зараз, бачте, хтось ділити портфелі, а я маю ділити дружбу з цим чоловіком? Я продовжуватиму з нею дружити. Мені немає різниці, що мене хейтять і обмовляють. У мене є своя сформована думка, я не маленький хлопчик і нікому нічого не винний», – зазначив Олександр Усик.

Василь Ломаченко, у свою чергу, був більш українофобним у своїх висловлюваннях: «У мене дуже багато друзів у Росії, є родичі в Росії, соперники, і я не можу просто припинити спілкування з ними, бо мені сказали, що це країна, яка воює з нашою країною. Це, як мінімум, не вкладається у моїй голові. По суті ми є одним народом. З дитинства, відколи я ріс, для мене не було зрозуміти “Росія”, “Україна”, “Беларусь”, не було, що це якісь інші люди, інша країна, кордон якийсь – ніколи такого не було. Я завжди думав, що ми є єдиним народом, православні християни всі, і ми живемо всі на одній землі».

Додамо, що Ломаченко і раніше говорив, що вважає, що українсько-російської війни не існує і це все – «дільба нагорі», а також публікував на своїй сторінці в Instagram відео про російський спецназ та «православний дух» з подякою «ввічливим людям» – так російська пропаганда називала російських військових без розпізнавальних знаків у Криму під час анексії.

Як розповівши Олександр на початку 2021 року в інтерв’ю Раміні Есхакзай, у 10 років його вдарив копитом у голову кінь (і ця інформація не натякає на ті, про що б ви могли подумати). За його словами, саме тоді він вперше свідомо пішов із бабусею до церкви подякувати Богу за спасіння свого життя. У 17-18 років він став серйозніше цікавитись релігією, а у 21 рік вже прийнявши перше причастя та посповідався. Можливо, якби бабуся його тоді відвела до церкви Київського патріархату, погляди Олександра сформувалися б інакше.

«Патріотизм – це ті, за чим ховаються найбрудніші люди. Я – син своєї країни, я її дуже обожнюю і люблю. Мені пропонували не раз, 5-6 країн, і досить великі суми для того, щоб я змінив громадянство. Але не все можна придбати за гроші. Я люблю свою країну, намагаюся її розвивати: піднімати її прапор у спорті, будуватиме бізнес, який платитиме налоги. Я хочу тут жити, і щоб мої діти жили тут теж», – сказав він Раміні Есхакхай.

У цьому ж інтерв’ю боксер пояснив інший скандальчик, який стосувався його імені: на запитання британської журналістки, як його називати Олександр чи Олександр, він відповідав Олександр.

«У 14 років я вигадав абревіатуру своєї прізвища та імені UA, як Україна. Проблем у цьому немає. На моїй мові, українській, моє ім’я звучить як Олександр, на російській Олександр. Вона запитала, як мені більше подобається, я сказавши, що Олександр, бо мене так з дитинства називають. І з цього роздмухали, що я якось підтримую наших сусідів», сказавши він.

За словами Олександра Усика, йому було б набагато простіше, якби він мовчав, проте є неприйнятні для нього речі, про які він мовчати не збирається. У інтерв’ю Маші Єфросініній у січні 2022 року він сказав, що втратив багато грошей та рекламних контрактів через свою позицію, проте не шкодує про це.

Повернення на світлий бік

24 лютого змінило життя всіх українців, і в тому числі Олександра Усіка. Того ж дня він повернувся з-за кордону до України та записавши кілька відеозвернень проти війни. Зокрема, у відеозвернення 27 лютого він сказав на українській мові, що пишеться бути українцем і що українці наймогутніший народ. Далі він перейшов російською, щоб його зрозуміли вже не «брати», як він називав росіян раніше, а «інші люди».

«Ви воюєте не з нашою владою, не з нашою армією ви воюєте з народом. Це наша земля, ми тут удома. Не ми до вас прийшли, і не треба нас звільняти ми самі собі звільнимо», сказавши він.

Пізніше Олександр Усик вступивши до лав територіальної оборони. Наприкінці березня він погодився на реванш з Ентоні Джошуа та виїхав за кордон для підготовки до бою. До цього його спонукали, зокрема, поранені українські військові, яких він відвідував у госпіталі. За кілька днів після від’їзду його будинок у Ворзелі під Київом захопили російські оккупанти. Про це повідомила в Instagram дружина Олександра Катерина, яка від початку повномасштабного вторгнення включилася у боротьбу проти росіян на інформаційному фронті. Наприкінці березня Instagram забанив її аккаунт, проте найбільш резонансні її пости можна переглянути у матеріалі Tribuna.

Разом з підготовкою до бою-реваншу, який відбудеться 20 серпня у Джидді, розпочалася і прискорена українізація Олександра Усика та перетворення його на справжнього козака. Зокрема, команда боксера заснувала благодійний фонд. Usyk Foundation для допомоги армії та українцям, які потерпіли від російської агресії. 12 квітня Усик похвалився у Instagram оселедцем та почав відпускати козацькі вуса.

Його соцмережі замайорили синьо-жовтими кольорами (Colors of Freedom) і перейшли на українську або годину англійську мову (щоправда, православних християн з Пасхою він привітав російською). Пресс-конференции, коментарі та інтерв’ю Олександр Усик також дає виключно українською мовою. Крім того, він викупив права на трансляцію реваншу, щоб українці переглянули його безкоштовно (перший бій транслювала платформа Мегого за окрему плату чи за підпискою).

«У нас зараз йде війна, і нам є, куди витрачати гроші: на допомогу Збройним Силам та людям, які потребують допомоги. Тому безкоштовна трансляція для українського народу це дуже важливо», пояснив Усік своє рішення.

На фінальну прес-конференцію перед боєм з Ентоні Джошуа боксер прийшов в українському строї, а потім заспівав «Ой у лузі червона калина». У коментарі ICTV він пояснив, що це так на серце лягає, що він не зробив нічого неймовірного: Це частина того, чим я живу. (…) Це має робити кожен. Ми не повинні втрачати свою етнічність та свої традиції, які у нас дуже довгі та багаті».

На фінальне зважування Усік прийшов у вишиванці та шароварах. Такі його вчинки українці сприйняли двояко: дехто називає це шароварщиною, інші ж захоплюються тим, що це чинити психологічний тиск не лише на оппонента Усіка, та й на врага всіх українців росіян. Російські ЗМІ намагаються його скомпрометувати та принизити: підбірку найепічніших заголовків пропагандистів зібрала Tribuna.

Як би там не було, Олександр Усик справді є пізнаваним брендом у світі, і тому його громадська діяльність та поведінка допомагає Україні, допомагає світу не забути про Україну і війну, започатковану Росією. Можливо, він і далі спілкується зі своїми російськими товаришами, але принаймні про це не говорити публічно. Та й навряд після такої патріотичної кампанії він зможе знову назвати українців та росіян братніми народами такого йому ніхто і ніколи вже не простить. Лишається ще його вірність УПЦ МП, але вона розірвала стосунки з РПЦ.

Бій-реванш у Джідді розпочнеться не раніше 00:50 за київським часом. Переглянути його можна буде на всіх телеканалах «Суспільного», на 2+2, платформах Мегого та «Київстар ТБ». На відміну від першого поєдинку, за оцінками букмекерів українець є фаворитом нинішнього бою. Саме так він собі і відчуває. І саме так, сподіваємось, і станеться.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділити її та
натисніть
Ctrl+Enter



[ad_2]

Source link

" " " "