Це був звичний день для родини із Солобковець, хіба що більше клопоту, бо затіяли розбирати тушу свині. На допомогу традиційно покликали чоловіка з дружиною, що переїхали у громаду із Закарпаття. За майже рік такої співпраці між сім’ями склалися дружні стосунки: солобківчани платили переселенцям за роботу, допомагали з продуктами, виручали з грошима. Утім, саме того дня помічникам заплатили, та не дали м’яса. Глава сім’ї взявся таку, як він вважав, «несправедливість» виправити: увечері непомітно пробрався до хліва роботодавців, задушив три качки, та от вийти не поміченим не зміг. На шум прийшла господиня й, упізнавши крадія, пригрозила подзвонити своєму чоловікові. У відповідь той почав її бити кулаками, ломом, та душити. Невдовзі слідом за жінкою прийшов її 3-річний малюк.
Жінка упевнена: за вчинене її нападник має сидіти у тюрмі якнайдовше. Каже, якби не син та не низькі одвірки у хліві, навряд чи лишилася б живою.
Прокурор, як і потерпіла, уважає, що суд першої інстанції занадто м’яко покарав нападника. Тому просить апеляційний суд змінити вирок і посилити йому покарання до 13 років позбавлення волі.
Натомість підсудний продовжує наполягати на своїй версії: мовляв, ударив жінку лише раз. Пояснити, як у неї з’явилися численні тілесні ушкодження, діагностовані того ж дня медиками, не може.
Його адвокат стверджує – чоловікові інкримінують те, чого він робив, тому просить апеляційний суд виправити помилку слідства і місцевого суду та перекваліфікувати його дії на легкі тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України) і замах на крадіжку (ч. 1 ст. 15 ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України), з відповідно мінімальним покаранням.
Колегія суддів ХАС задовольнила усі заявлені у справі клопотання апелянтів: окрім іншого, повторно дослідила висновки судово-медичних експертиз, протокол огляду місця події, дані, які характеризують обвинуваченого, опитала його та потерпілу, й перевіривши доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що жоден з них не обґрунтований та спростовується дослідженими доказами. Відтак апеляційний підтвердив законність вироку місцевого суду: 54-річний мешканець Ярмолинеччини винен у розбої з проникненням у приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України) та погодився з призначеним йому покаранням у виді 10 років ув’язнення.
