Довіряй, але перевіряй – головне правило, яке радять юристи застосовувати перед тим, як пожертвувати кошти на добру справу. Не важливо яку саме – допомогу хворим, малозабезпеченим, нужденним чи українській армії. Важливо – кому. Адже волонтерів та благодійних організацій як в Україні, так і на теренах краю чимало. Та чи всі вони працюють на благо суспільне?
Ось цей гурт в обласному центрі можна зустріти частенько. Троє співаків з Полтавщини викладаються на повну – то в районі торгового центру Юність, то на овочевому ринку, то, як сьогодні, біля Філармонії. Кажуть, у Хмельницькому збирають кошти, аби допомогти учасникам бойових дій.
Чоловіки переконують, все зібране віддають на благочинність. Демонструють грамоти зі Сходу і дві квитанції.
Окрім ось цих двох чеків на три тисячі заїжджим волонтерам продемонструвати нічого. Не приховують, із грішми, зібраними на благодійність у людей, працюють без жодних документів. Дещо витрачають на продукти харчування для атовців, котрі купують з рук, а, отже, чеку не мають жодного, а дещо залишають собі. Конкретні суми не озвучують.
Чоловіки додають, нікого не обдурюють, усе зароблене і справді віддають на благодійність. Працюють чесно, правда, як виявилось, не зовсім в правовому полі. Відповідно до українського законодавства і волонтерам, і ГО без документів збирати кошти заборонено.
Мають бути і чеки, і акти прийому-передачі, і інші підтверджуючі папери. Наприклад, якщо анонсовано, що кошти збирають на лікування для якоїсь особи, основоположним документом тут є контракт. Причому і він, і решта документів мають бути не просто на руках, а в публічному доступі. Тому, перед тим, як віддавати свої кревно зароблені благочинникам, юристи радять їх перевірити.
Якщо такої інформації вам не надали, краще кошти не жертвувати. Не взагалі, а у конкретному випадку. Адже є чимало перевірених благодійників, котрі без сумніву – і допомогу передадуть, і прозвітують.
Послуговуватись не лише інтуїцією, а й дивитись на документи.
