Лицарські бої у реставрації. Цими вихідними у стародавній фортеці пройшов турнір «Меджибізький меч». Аби взяти участь у середньовічному дійстві, до замку прибули лицарі не тільки з Хмельницького, а й з Києва, Харкова та Одеси. З собою учасники меча привезли справжні обладунки, вага яких подекуди сягає трьох десятків кілограмів.
На кілька годин стародавня фортеця стала ареною лицарських боїв. Все як колись – лицарі у справжніх обладунках, глядачі, котрі прагнуть видовищ та найважливіше – якась магічна середньовічна атмосфера.
Цього року «Меджибізький меч» об’єднав небагато учасників, втім, аби взяти участь у середньовічному дійстві, до замку прибули лицарі не тільки з Хмельницького, а й з Києва, Харкова та Одеси.
Для глядачів це – традиційно замало, а ось для самих лицарів – забагато. Амуніція кожного з них подекуди сягає трьох десятків кілограмів, а при спеці з такою вагою битися надзвичайно важко. Втім, каже учасник з Харкова Дмитро Чернов, регулярні тренування дають свій результат. А ще, додає лицар, у бою важливо, аби обладунки «сиділи» ідеально.
Аби додати «Меджибізькому мечу» особливого колориту, лицарські бої розбавили волинкою.
А ось ці леді підкорили глядачів імпровізованими танцями.
Імпровізовані танці, лицарські бої чи волинка. По суті кожен у Меджибізькому замку знайшов те, що саме його вразило найбільше.
