Монументальна майстерня.

1001

Школи, будинки та автовокзали. У Хмельницькому обласному художньому музеї відкрили «Монументальну майстерню». Там представлені роботи кращих представників такої течії мистецтва, як публічний простір, яка проіснувала лише 30 років. Загалом у радянські часи вона була способом популяризації тамтешньої влади. На сьогодні частина робіт зникла, або була позбавлена частково символіки, або ж просто прихована від людського ока за утепленням фасаду.
«Монументальне мистецтво 1960 – 80 років» – під такою назвою у Хмельницькому презентували виставку. До представленої експозиції увійшли графічні аркуші. На них зображенні роботи найбільш видатних ккраїнських митців зі Львова, Одеси та Києва. Серед них – двоє Хмельничан – Микола Мазур та Михайло Андрійчук.
На презентацію запросили київського фотографа Євгена Нікіфорова, який вже кілька років документує панно. Він з 2013 року їздить по всій території України і знімкує мозаїки, які залишилися на стінах житлових будинків, у метро, дитячих таборах, школах та садочках. Свої роботи він зібрав до книги, яка отримала гран-прі «Книжкового Арсеналу». Вона нагадує комплексне дослідження робіт, які були створені за радянського періоду.
Після прийняття закону про декомунізацію у 2015 році роботи фотографа набули значно важливішого характеру. Бо цей вид мистецтва вже на межі зникнення.
Кожна світлина має чітку координату, яку можна знайти на карті, та опис художників-монументалістів, які долучилися до її створення. До речі, на обкладинці книги зображений Шепетівський літературно-меморіальний музеї імені Миколи Островського. Він – чудовий приклад монументального мистецтва, яким захоплюються по всій Україні.

" " " "