Вони обрали Україну. Ми продовжуємо цикл сюжетів про тих, хто тікав від війни і знайшов прихисток на Хмельниччині. Наступна історія – про Раїсу ІшмАєву. Жінка родом з Харцизька. Коли почалася війна, вона з родиною переїхала до Хмельницького. За п’ять років наше місто стало рідним і для неї. Тут у пані Раїси народилися онука та правнук.
Невеличка квартира на Проспекті Миру. Тут мешкає три сім’ї. Кухня та санітарний вузол – спільні, особливих зручностей немає, втім, каже пані Раїса, у цілому все влаштовує. Це – не її власне житло, а орендоване. Її залишилося у Харцизьку.
Вона тікала від війни і знайшла прихисток на Хмельниччині. За п’ять років наше місто стало рідним і для неї.
Там пані Раїса працювала вихователькою практично все життя. Нині жінка – на заслуженому відпочинку. Ніколи б не подумала, каже, що у свої 70 років опиниться на іншому кінці країни. Про переїзд не шкодує, бо вже тут, на Хмельниччині, її родина поповнилася.
Та й саме місто, каже Раїса Сергіївна, припало до душі. Воно чимось нагадує про батьківщину. Тут мирне життя, гарне та затишне.
А ще, каже пані Раїса, тут хороші люди, привітні та завжди готові прийти на допомогу. Останню жінка знайшла у благодійному фонді «Карітас».
А вона неабияк потрібна. Люди, які бачили війну, тих жахіть не забудуть ніколи. Так і Раїса Сергіївна. Вона добре пам’ятає обстріли і повертатися назад не хоче. Вона залишиться у Хмельницькому, а якщо й поїде на схід, то лише тоді, коли він буде мирним, а, головне, українським, бо вона обрала Україну.
